В работе анализируется опыт эндоскопического лечения 28 больных на основании топографической классификации. Оперативные вмешательства выполнялись в различных вариантах: путем рассечения задней стенки желудка и двенадцатиперстной кишки – эндоскопический цистогастроанастомоз (n=9) и эндоскопический цистодуоденоанастомоз (n=7), стентирования кистозного образования через заднюю стенку этих органов (n=11), путем стентирования вирсуногова протока (n=1), путем цистоназального дренирования при необходимости. Таким образом, применив топографическую классификацию, удалось улучшить результаты хирургического лечения псевдокист поджелудочной железы путем использования эндоскопических методов.
В роботі аналізується досвід ендоскопічного лікування 28 хворих на підставі топографічної класифікації. Оперативні втручання виконувались у різних варіантах: шляхом розтину задньої стінки шлунку та дванадцятипалої кишки – ендоскопічний цистогастроанастомоз (n=9) та ендоскопічний цистодуоденоанастомоз (n=7), стентування кістозного утворення крізь задню стінку цих органів (n=11), шляхом стентування вірсунгова протока (n=1), шляхом цистоназального дренування за необхідністю. Таким чином, застосувавши топографічну класифікацію вдалося вдосконалити результати хірургічного лікування псевдокіст підшлункової залози шляхом застосування ендоскопічних методів.
The topographic based results of 28 patients endoscopic treatment were analyzed. Such operative treatment as endoscopic cystic-gastroanastomosis (n=9) and cystic-duodenal anastomosis (n=7), stenting of these formations through the posterior wall of the stomach and duodenum (n=11), main pancreatic duct stenting (n=1), cystic nasal drainaging in same cases. So, due to topographic classifications with the usage of these methods the results of pancreatic pseudocyst surgical treatment were improved.