Вопрос лечения неосложненных форм желчнокаменной болезни с внедрением лапароскопической холецистэктомии принципиально решен, а использование лапароскопических вмешательств на протоковой системе печени дискутируется. Нами проведено проспективное рандомизированное
исследование результатов лечения 320 больных с холедохолитиазом, которые лечились в клинике с сентября 2009 по май
2013 года. Для проведения исследования выделены две группы
пациентов. В I группу вошли 152 пациента, которым выполнялась лапароскопическая холецистэктомия (ЛХЭ) с лапароскопическим вмешательством на желчных протоках. Во II группе
состоящей из 168 больных, выполнялись двухэтапные операции: вначале производили эндоскопическую папиллосфинктеротомию (ЭПСТ), а затем через 1-5 суток выполняли ЛХЭ.
Проведенное исследование позволило сделать вывод, что
каждый из методов не может считаться методом выбора и должен применяться с учетом таких факторов, как возраст, состояние больных и сопутствующей патологии, а также с учетом
осложнений, наличия и степени тяжести желтухи.
We conducted a prospective randomized study of
treatment outcomes of 320 patients with choledocholithiasis. Patients
were divided into two groups. The first group included 152 patients
who underwent laparoscopic cholecystectomy with laparoscopic
intervention on bile duct. The second group consisted of 168
patients, performed two-stage operation: first produced endoscopic
papillosphincterotomy and then in 1-5 days performed laparoscopic
cholecystectomy. The study led to the conclusion that each of the
methods can not be considered the method of choice and should
be used based on such factors as age, condition of patients and
comorbidity, as well as the complications, the presence and severity
of jaundice.
Питання лікування неускладнених форм жовчнокам’яної хвороби з впровадженням лапароскопічної холецистектомії принципово вирішене, а використання лапароскопічних втручань на жовчних протоках дискутується. Нами
проведено проспективне рандомізоване дослідження результатів лікування 320 хворих на холедохолітіаз, які лікувалися
в клініці з 2009 по 2013 роки. Для проведення дослідження
виділено дві групи пацієнтів. У I групу увійшли 152 пацієнта,
яким виконувалася лапароскопічна холецистектомія (ЛХЕ)
з лапароскопічним втручанням на жовчних протоках. У II групу — 168 хворих, яким виконувалися двохетапні операції: спочатку — ендоскопічна папілосфінктеротомія (ЕПСТ), а потім
через 1-5 діб — ЛХЕ.
Проведене дослідження дозволило зробити висновок, що
кожен з методів не може вважатися методом вибору, а повинен
застосовуватися з урахуванням таких факторів, як вік, та стан
хворих, наявності супутньої патології, жовтяниці та ступеня ії
тяжкості, а також з урахуванням ускладнень.
