Целью данной работы было усовершенствование раздельной репозиции и фиксации диафизарных переломов костей предплечья путем разработки устройства внешней фиксации на стержневой основе. Использовали аппарат и технологию чрескостного остеосинтеза у 4 больных. Конструкция устройства позволяет раздельно устранять смещение отломков костей предплечья, обеспечивает стабильность их фиксации, сохраняя ротационную функцию предплечья и смежных суставов. Показанием к применению чрескостного остеосинтеза были переломы тип 22А (3 больных) и 22В (1 больной) по классификации АО/ASIF. Анализ исходов лечения показал у большинства больных хороший результат (96,5±2,1 балла).
Метою роботи було удосконалення роздільної репозиції і фіксації діафізарних переломів кісток передпліччя шляхом розробки пристрою зовнішньої фіксації на стержневій основі. Використали апарат і технологію черезкісткового остеосинтезу у 4 хворих. Конструкція пристрою дозволяє окремо усувати зміщення відламків кісток передпліччя, забезпечує стабільність їх фіксації, зберігаючи ротаційну функцію передпліччя і суміжних суглобів. Показанням до застосування черезкісткового остеосинтезу були переломи типу 22А (3 хворих) і 22В (1 хворий) за класифікацією АО/ASIF. Аналіз результатів лікування показав у більшості хворих добрий результат (96,5±2,1 балів).
The purpose of this work was improvement of separate reposition and fixation of the diaphyseal fractures of the forearm bones by developing the device of external fixation on the pin basis. There were used the apparatus and technology of transosseous оstеоsynthеsis in 4 patients. The construction of the device allows to remove separately the displacement of the broken fragments of the forearm bones, it ensures the stability of their fixation, preserving the rotary function of the forearm and adjacent joints. The indications to the application of transosseous оstеоsynthеsis were fractures of the type 22А (3 patients) and 22В (1 patient) according to the classification of AO/ASIF. The analysis of the treatment outcomes showed a good result in the majority of patients (96,5±2,1).
