Результати лікування наслідків анатомо-функціональних змін нирок і сечоводів, що виникли на тлі моделі гіперактивного сечового міхура

Abstract

Мета. Вивчення анатомо–функціональних уражень нирок та верхніх сечовивідних шляхів (СВШ) у експериментальних тварин із змодельованим гіперактивним сечовим міхуром (ГСМ) та дослідження їх перетворень внаслідок дії фармакологічних препаратів груп холінолітиків, біофлавоноїдів та селективних агоністів бета–3–адренорецепторів. Матеріали і методи. Експериментальні дослідження виконані на 200 статевозрілих білих щурах–самках, яким відтворювали модель ГСМ. Після підтвердження створення моделі ГСМ тварини були розділені на чотири групи: контрольну (без лікування), 1–шу (лікування спазмексом), 2–гу (лікування кверцитином), 3–тю (лікування мірабегроном). Для підтвердження функціональних змін усім дослідним тваринам під час експерименту проводили магнітно–резонансну томографію (МРТ) з візуалізацією СВШ за модифікованими нами програмами з магнітно–резонансною урографією (МРУ) в режимі гідрографії до та після застосування діуретика. Після виведення тварин з експерименту були проведені гістологічні дослідження нирок та верхніх СВШ. Результати. Через 14 діб після введення резерпіну відбувались переважно функціональні зміни без виражених структурних проявів. Через 30 діб зареєстровані зміни, що призводили до патологічної перебудови нирок і СВШ. Після проведеного лікування у всіх тварин спостерігали відновні процеси. Зменшувались прояви дистрофічних змін нефроцитів, покращувались обмінні процеси, зменшувалася товщина базальних мембран (БМ) проксимальних канальців нефронів, покращувалися кровопостачання органа та тонус СВШ. Висновки. Після проведеного лікування у більшості тварин зміни, що виникли після змодельованого ГСМ, виявилися оборотними. Зменшувались прояви дистрофічних змін нефроцитів, покращувалися обмінні процеси, зменшувалася товщина БМ проксимальних канальців нефронів, покращувалося кровопостачання органа. Проведені дослідження свідчать про позитивну динаміку та можливість створення ефективних схем для подальшого вдосконалення лікування з використанням досліджених препаратів.

Objective. Studying of anatomic–functional affections of kidneys and upper urinary tract (UUT) in experimental animals with simulated hyperactive bladder (HAB) and investigation of their transformation under the action of pharmaceutical preparations, belonging to cholinolytics, bioflavonoids and selective agonists of beta–3–adrenoreceptors groups. Маterials and methods. Еxperimental investigations were performed on 200 mature white female rats, in which the HAB model was simulated. After confirmation of creation of the HAB model the animals were divided into 4 groups: a control one (without treatment), first (treatment, using spasmex), second (treatment, using quercetinum), third (treatment, using mirabegron). While experiment performance a magnet–resonance tomography (MRT) with visualization of UUT in accordance to own modified programs was done. In all animals investigated also a magnet–resonance urography (MRU) in regime of hydrography before and after application of diuretic were done for the functional changes registration. After withdrawal of animals from experiment histological investigations of kidneys and UUT were conducted. Results. In 14 days after injection of reserpin a predominantly functional changes without pronounced structural signs have occurred. In 30 days the changes were registered and then – pathological reconstruction of kidneys and UUT. After the treatment conducted a restoration processes were observed in all animals. The dystrophic changes in nephrocytes have reduced, the metabolic processes improved, the basal membranes thickness in the nephrons’ proximal tubules reduced, the organ blood supply and the UUT tone improved. Conclusion. After the treatment with the HAB simulation concluded in majority of animals the changes occurred have appeared reversible. The signs of dystrophic changes in nephrocytes have reduced, metabolic processes improved, the basal membranes thickness in the nephrons’ proximal tubules reduced. The investigations conducted witnesses positive dynamics and possibility of the effective schemes creation for further improvement of treatment, using the preparations investigated.