Мета. Комплексне оцінювання функціонального стану м’язів черевної стінки при післяопераційних вентральних грижах з використанням функціональних тестів та інтерференційної електроміографії.
Матеріал і методи. Робота виконана на базі клініки кафедри хірургії № 1 з післядипломною підготовкою Одеського
національного медичного університету. За період з 2003 по 2016 рр. було обстежено і прооперовано 280 хворих з
післяопераційними вентральними грижами (ПОВГ) віком від 30 до 75 років. До першої групи (порівняння) увійшли
140 пацієнтів, яким виконували алопластику за методикою «onlay». До другої (основної) групи увійшли 140 пацієнтів,
прооперованих за оригінальною методикою алопластики з переміщенням прямих м’язів живота. На віддаленому
етапі після проведеного оперативного втручання оцінювали частоту рецидивів, наявність синдрому хронічного абдомінального болю, функцію черевного преса. Усі пацієнти були обстежені неврологом та терапевтом. Отримані в результаті дослідження дані обробляли за методами дисперсійного аналізу за допомогою пакету прикладних програм
Statistica 10.0 (StatSoft Inc., США).
Результати. У пацієнтів основної групи наприкінці 1–го року спостереження вдалося значно покращити результати
виконання функціональних тестів: сила черевного пресу (СЧП) 7,3 ± 0,2 балів, тоді як в контрольній групі цей показник
становив 4,0 ± 0,2 балів. Аналіз амплітудно–частотних характеристик електроміограми (ЕМГ) показав, що через 6 міс.
після оперативного втручання в основній групі значення максимальної амплітуди турнів становило 1195,5 ± 55,1 мкВ, а
частота турнів – 121,2 ± 6,7 Гц, тоді як в контрольній групі максимальна амплітуда турнів була 788,8 ± 89,2 мкВ, а частота
турнів – 111,5 ± 9,9 Гц.
Висновки. Використання функціональних тестів разом з проведенням інтерференційної електроміографії дозволяє
оцінити функціональний стан прямих м’язів живота та клінічний ефект проведення оперативних втручань у хворих з
ПОВГ.
Complex estimation of functional state of the abdominal wall muscles in postoperative abdominal hernias, using
functional tests and interferential electromyography.
Material and methods. The investigation was performed on the base of the Clinic in Cathedra of Surgery № 1 with Postgraduate
Education of Odessa National Medical University. In 2003 – 2016 yrs 280 patients, suffering postoperative abdominal hernias
(POAH), aged from 30 tо 75 yrs, were examined and operated. To Group I (comparison) were included 140 patients, to whom
alloplasty in accordance to «onlay» method was performed. To Group II (the main) 140 patients were included, operated
in accordance to original method of alloplasty with transposition of rectal muscles. The rate of recurrence, presence of the
chronic abdominal pain syndrome, the abdominal press function were estimated in late postoperative period. All the patients
were examined by neurologist and therapeutist. The data obtained in the investigation were processed in accordance to the
dispersion analysis method, using the package of additional programs Statistica 10.0 (StatSoft Inc., USA).
Results. In the patients of the main group at the end of the first follow–up year it became possible to improve the results
of functional tests significantly: the abdominal press strength have constituted (7.3 ± 0.2) points, while in a control group –
(4.0 ± 0.2) points. Аnalysis of the amplitude–frequency characteristic of electromyogram (ЕМG) have shown, than in 6 mo
postoperatively in the main group the value of maximal amplitude have constituted (1195.5 ± 55.1) mcW, аnd frequency –
(121.2 ± 6.7) Hz, while in a control group maximal amplitude was (788,8 ± 89,2) mcW, аnd frequency – (111.5 ± 9.9) Hz.
Conclusion. Application of functional tests with conduction of interferential electromyography permits to estimate functional
state of abdominal rectal muscles and clinical effect of the operative treatment performance in patients POAH.
