Синдром жорстокого поводження дитиною в Одеському регіоні: епідеміологія, клінічні і психоневрологічні прояви та наслідки

Abstract

Представлена медико соціальна оцінка та епідеміологічна характеристика різних форм жорстокого поводження з дитиною. Наводяться результати епідеміологічного вивчення обізнаності та особистого досвіду у дорослих і школярів м. Одеса щодо різних аспектів синдрому жорстокого поводження з дитиною, у тому числі шкільного булінгу. Наведена клінічна, психоневрологічна та психологічна характеристика дітей, що зазнали психологічної жорстокості. Більша частота психосоматичної патології, психоневрологічних синдромів, психоемоційних та когнітивних порушень була провідним клінічним проявом і наслідком психологічної жорстокості по відношенню до дитини.

The paper presents the data of world literature in epidemiology and characteristics of the manifestations of child abuse. It was revealed that enough respondents in Odessa for both men and especially women, as a child had been ill-treated (65.6% of respondents). There is insufficient knowledge of the problem of child abuse: only 13% of respondents showed a high level of awareness about domestic violence. The most common forms of ill-treatment were emotional abuse 30.0% (95% CI 26,4–33,5) (especially for girls) and physical violence — 21.3% (95% CI 17,8–24,1) (especially for boys). It was found that a significant portion of respondents considered acceptable to use as punishment of children, different variants of the physical (27.6%, 95% CI 25,2–30,7) or aggressive psycho-emotional (21.4%; 95% CI 18.5 –23.5) exposure. Only 19.7% of respondents (95% CI 17,5–22,5) consider at all unacceptable methods of punishment any of child. It was found that a significant proportion of secondary school pupils of Odessa had insufficient level of awareness about core of the problem of school bullying — 85.6% (95% CI, 83.2% — 88.7%). Among the respondents, 86.3% (95% CI 83,2–88,7) students directly or indirectly faced with this phenomenon as a victim, the aggressor, the observer, or a victim advocate. In girls, the prevailing form of abuse is verbal bullying (72.0%, 95% CI 67,2–76,8), while the boys — physical bullying (21.6%; 95% CI 8,2–31,4). Psychosomatic diseases, psychoneurological syndromes, psychoemotional and cognitive disorders are the main clinical features and consequences of psychological abuse.

В Одесском регионе достаточно много респондентов, как мужчин, так и, особенно, женщин, в детстве подверглась жестокому обращению (65,6% от числа опрошенных). Установлен недостаточный уровень знаний населения о проблеме жестокого обращения с детьми: только 13% опрошенных показали высокий уровень осведомленности в вопросах насилия в семье. Наиболее распространенными формами жестокого обращения были эмоциональное насилие 30,0% (95%ДИ 26,4–33,5) (особенно среди девочек) и физическое насилие — 21,3% (95%ДИ 17,8–24,1) (особенно среди мальчиков). Выявлено, что значительная часть респондентов, считают приемлемым использование в качестве наказания детей, разных вариантов физического (27,6%, 95%ДИ 25,2–30,7) или агрессивного психоэмоционального (21,4%, 95%ДИ 18,5 –23,5) воздействия. Установлено, что значительная часть учащихся средних школ г.Одесса имела неудовлетворительный уровень осведомленности о сути проблемы школьного буллинга — 85,6% (95% ДИ 83,2%–88,7%). Среди опрошенных 86,3% (95%ДИ 83,2–88,7) учеников непосредственно или косвенно сталкивались с этим явлением как жертва, агрессор, наблюдатель или защитник жертвы. У девочек преобладающей формой является вербальный буллинг (72,0%, 95%ДИ 67,2–76,8), тогда как у мальчиков — физический буллинг (21,6%, 95% ДИ 8,2–31,4). У детей, пострадавших от психологической жестокости, чаще выявлялись заболевания, относящиеся к группе психосоматических, психоневрологические синдромы, психоэмоциональные нарушения и когнитивные расстройства.