Питання епілептогенезу при черепно-мозковій травмі
(ЧМТ) відіграють вирішальну роль в ефективності подальших реабілітаційних заходах. Особливо це стосується вегетативних дисфункцій (ВД), які є основою розвитку
каскаду перетворень і морфофункціонального «перемонтажу» стимулюючих патологічну детермінанту з наявністю генератора посиленою нейрональної активності.
