Дисторсия и хроматическая аберрация как факторы диагностической информативности лапароскопических изображений

Abstract

Встановлено, що максимальний ризик дисторсії зображення має при застосуванні 2,0 мм лапароскопів (-13,7 %), тимчасом як мінімальна центральна дисторсія спостерігається при застосуванні 10,0 мм лапароскопа (-3,26 %), а мінімальна периферична — при використанні 5,0 мм лапароскопа (-7,28 %). За експертною оцінкою, при мінілапароскопічній діагностиці дисторсія має значення в 20,8 і в 27,8 % відповідно хибнопозитивних і хибнонегативних діагнозів і в 20,0 та 16,7 % відповідно при вказаних типах діагнозів за умов традиційної лапароскопічної діагностики. Найбільше значення даного фактора (50,0 %) відзначалося при хибнопозитивній традиційній лапароскопічній діагностиці гострого холециститу, тимчасом як дисторсія не мала значення для некоректної діагностики відсутності патології, за винятком двох хибнопозитивних діагнозів, які було встановлено при традиційній лапароскопії органів черевної порожнини (16,7 %).

It was established that maximal risk of images distortion is observed under condition of 2.0 mm laparoscopes usage (-13.7%), while minimal central distortion is observed in case of 10.0 mm laparoscope exploration (-3.26%), аnd minimal peripheral distortion in case of 5.0 mm laparoscope usage (-7.28%). In accordance to expert estimation distortion underlay 20.8% and 27.8% false-positive and false-negative minilaparoscopic diagnoses. In case of traditional laparoscopic diagnostics these figures were less prominent — 20.0% and 16.7% correspondently. Greatest impact of distortion (50.0%) was noted in case of falsepositive traditional laparoscopic cholecystitis diagnostics. Distortion does not cause any influence upon incorrect diagnostics of the absence of pathology. The only exclusion were two cases of false-positive diagnoses which have been made in the course of traditional abdominal laparoscopy (16.7%).