Пошуково-рятувальні собаки (ПРС) виконують інтенсивну фізичну роботу в
складних умовах довкілля, що супроводжується підвищенням енергетичних потреб,
посиленим випаровуванням вологи, використанням запасів глікогену та значним
навантаженням на м’язову систему. Ефективність їхньої роботи й готовність до повторних
пошукових операцій значною міроюзалежать від своєчасного відновлення та належного
нутритивного супроводу. У роботі розглянуто методологічні підходи до оцінювання кондиції
тіла та м’язового стану робочих собак, зокрема застосування дев’ятибальної шкали
оцінювання кондиції тіла (ОКТ), оцінки м’язової кондиції (ОМК), регулярного зважування та
дистанційного ветеринарного моніторингу. Проаналізовано можливості інструментальних
методів оцінювання кондиції, їхніобмеження у польових умовах, а також підходи до
визначення базових та загальних енергетичних потреб (БЕП та ЗЕП),на основі показників.
Особливу увагу приділено принципам нутритивної підтримки після інтенсивного
навантаження, забезпеченню водного балансу та ролі вуглеводів і білків у відновленні енергетичних ресурсів. Обґрунтовано доцільність комплексного підходу до моніторингу
кондиції та індивідуального коригування раціону ПРС. Запропонована методологія може бути
використана як основа для розроблення практичних протоколів нутритивного супроводу
пошуково-рятувальних собак, однак конкретні режими післянавантажувального годування
потребують подальшого клінічного підтвердження.
Search and rescue (SAR) dogs perform intensive physical work under challenging
environmental conditions, which is associated with increased energy requirements, enhanced
evaporative water loss, depletion of glycogen stores, and substantial muscular workload. Their
working efficiency and readiness for subsequent search operations depend considerably on timely
recovery and appropriate nutritional support. This paper examines methodological approaches to
assessing body condition and muscle status in working dogs, including the use of the nine-point Body
Condition Score (BCS), Muscle Condition Score (MCS), regular body-weight monitoring, and
remote veterinary assessment. The potential applications of instrumental body-composition
assessment methods and their limitations in field conditions are discussed, together with approaches
to estimating energy requirements based on Resting Energy Requirement (RER) and Maintenance
Energy Requirement (MER). Particular attention is given to nutritional support following intensive
physical activity, maintenance of hydration, and the role of carbohydrates and proteins in restoring
energy resources. The paper emphasizes the importance of an integrated approach to body-condition
monitoring and individualized dietary adjustment in SAR dogs. The proposed methodology may
serve as a basis for developing practical nutritional-support protocols for search and rescue dogs;
however, specific post-exercise feeding regimens require further clinical validation.