Мета огляду: проаналізувати дані літератури, опубліковані протягом останніх п’яти років, які стосуються субінволюції матки (СІМ) у післяпологовому періоді, зокрема її етіології,
механізмів розвитку та підходів до діагностики; узагальнити наявну інформацію щодо судинного компонента субінволюції, методів ультразвукової та морфологічної діагностики, а
також результати диференційної діагностики з іншими судинними та інфекційними станами, що можуть спричиняти пізні післяпологові кровотечі.
Матеріали та методи. Огляд ґрунтується на результатах пошуку літературних джерел у бібліографічних базах даних Scopus, Web of Science, MEDLINE, Embase, Global Health та
Cochrane Library. Відібрані матеріали охоплюють період 2021–2026 років і представлені переважно оглядовими статтями, присвяченими СІМ як патології спіральних артерій,
методам морфологічної діагностики, ультразвуковим критеріям, показникам доплерометрії, диференційній діагностиці та підходам до лікування.
Аналіз даних літератури. Сучасні дослідження свідчать, що на частку СІМ припадає 25% випадків пізніх післяпологових кровотеч. СІМ є передусім судинним захворюванням, що
характеризується наявністю розширених спіральних артерій із тонкими стінками та частковим тромбозом, у просвіті яких зберігаються елементи ендоваскулярного трофобласта.
Цей стан корелює із затримкою ремоделювання міометрія та є основною причиною вторинної післяпологової кровотечі, яку часто помилково діагностують як затримку частин
плаценти або ендометрит. Для диференційної діагностики важливе значення мають результати доплерометрії (низький індекс резистентності, висока пікова систолічна швидкість
кровотоку) та морфологічні імуногістохімічні маркери, як-от цитокератин 7 (CK7) і людський лейкоцитарний антиген G (HLA-G). Припускається, що гормональний дисбаланс,
зокрема тривале домінування прогестерону, може затримувати післяпологове ремоделювання спіральних артерій і міометрія. Ця гіпотеза може стати основою для майбутніх
клінічних досліджень СІМ.
Висновки. СІМ слід розглядати як окреме судинно-м’язове захворювання матки в післяпологовому періоді. Точна діагностика потребує поєднання доплерометрії, морфологічної
верифікації та клінічної оцінки. Необхідні подальші дослідження для глибшого розуміння цього стану.
Objective of the review: to analyze modern literature (published within the last five years) regarding current understanding of uterine subinvolution (US) in the postpartum period, including
its etiology, mechanisms of development, and diagnostic approaches. We also summarize contemporary data on the vascular component, ultrasound and morphological diagnostic methods,
and differential diagnosis with other vascular and infectious conditions that may cause late postpartum hemorrhage.
Materials and methods. We conducted a comprehensive literature search across the bibliographic databases Scopus, Web of Science, MEDLINE, Embase, Global Health, and the Cochrane
Library. We included sources published between 2021 and 2026; primarily narrative reviews focused on US as pathology of the spiral arteries, morphological diagnostic methods, ultrasound
criteria, Doppler findings, differential diagnosis, and treatment approaches.
Analysis of the literature. Modern studies demonstrate that US accounts for approximately 25% of late postpartum hemorrhages and is primarily a vascular disorder characterized by
persistently dilated, thin walled, partially thrombosed spiral arteries containing residual endovascular trophoblast. This condition correlates with delayed myometrial remodeling and is a major
cause of secondary postpartum hemorrhage, frequently misdiagnosed as retained products of conception or endometritis. Doppler ultrasound (demonstrating a low resistance index and
high peak systolic velocity of blood flow) and morphological immunohistochemical markers such as cytokeratin 7 (CK7) and human leukocyte antigen G (HLA G) are essential for differential
diagnosis. Evidence suggests that hormonal imbalance, particularly prolonged progesterone dominance, may delay postpartum remodeling of the spiral arteries and myometrium. This
hypothesis may guide future clinical research on US.
Conclusions. US should be considered a distinct vascular myometrial disorder of the postpartum period. Accurate diagnosis requires a combination of Doppler ultrasound, morphological
verification, and clinical assessment. Further research is needed to better understand this condition.