Доброякісна гіперплазія простати (ДГП) належить до найпоширеніших причин виникнення симптомів нижніх сечових шляхів (як обструктивних, так і іритативних), а також обструкції шийки сечового міхура, що нерідко потребує хірургічного лікування. Відповідно до рекомендацій Європейської асоціації урологів (EAU, 2025), при ДГП великих розмірів (понад 80 мл) методом вибору залишається відкрита простатектомія за відсутності технічних можливостей для виконання лазерної енуклеації простати. Водночас відкриті простатектомії характеризуються значною травматичністю, супроводжуються високою частотою інтра- та післяопераційних кровотеч, ускладнень і тривалим післяопераційним перебуванням у стаціонарі. З метою зниження частоти ускладнень у клінічну практику урологів була впроваджена гольмієва лазерна енуклеація простати. Мета дослідження: провести оцінку та порівняльний аналіз безпосередніх (стаціонарних) результатів одномоментної відкритої трансцервікальної простатектомії та одномоментної гольмієвої лазерної енуклеації простати при хірургічному лікуванні ДГП великих розмірів (понад 80 см³). Матеріали та методи. В урологічному відділенні Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова в період 2024–2025 рр. виконано 100 відкритих одномоментних трансцервікальних простатектомій та 100 одномоментних гольмієвих лазерних енуклеацій простати (HoLEP). Операції HoLEP проводили із застосуванням гольмієвого лазера MultiPulse HoPlus 150 W, морцелятора MultiCut, лазерного волокна 600 мкм (Jena Surgical, Німеччина) та резектоскопа Olympus 26F. Інтраопераційну крововтрату при трансцервікальній простатектомії визначали ваговим методом, а при HoLEP – калориметричним. Післяопераційні хірургічні ускладнення оці-нювали за класифікацією Clavien–Dindo. Стан сечовипускання до та після оперативного втручання оцінювали за допомогою урофлоуметрії (апарат “Потік-К”) із визначенням максимальної об’ємної швидкості потоку сечі (Qmax). Статистичну обробку результатів проводили із використанням методів варіаційної статистики. Результати та обговорення. Середній вік пацієнтів, яким виконували HoLEP, становив 68,7 ± 7,4 року, середній об’єм простати – 93,9 ± 39,5 см³, середня тривалість операції (енуклеація + морцеляція) – 67,2 ± 17,4 хв, середня інтраопераційна крово-втрата – 119,7 ± 37,2 мл, середній післяопераційний ліжко-день – 6,2 ± 2,9. У групі відкритої трансцервікальної простатектомії середній вік становив 67,7 ± 7,6 року, об’єм простати – 94,2 ± 32,6 см³, тривалість операції – 68,3 ± 12,7 хв, інтраопераційна крововтрата – 252,7 ± 23,2 мл (р < 0,05), післяопераційний ліжко-день – 9,3 ± 1,9 (р < 0,05). У післяопераційному періоді після відкритої простатектомії середнє використання морфіну становило 2,4 ампули на пацієнта, тоді як після HoLEP застосування наркотичних анальгетиків не потребувалося. Ускладнення після HoLEP включали: післяопераційну кровотечу – 1 (1%), гіпертермію після видалення уретрального дренажу – 1 (1%), нетримання сечі – 4 (4%); одному пацієнту виконано гемотрансфузію. Після відкритої трансцервікальної простатектомії відзначено: кровотечу з необхідністю гемотрансфузії – 5 (5%), гіпертермію – 5 (5%), гостру затримку сечі – 1 (1%), пневмонію – 1 (1%), нетримання сечі – 2 (2%), гострий епідидимоорхіт – 2 (2%), гіпертонічний криз – 1 (2%), післяопераційну анемію – 1 (1%), виділення сечі через надлобкову рану – 1 (1%), загострення хронічного пієлонефриту – 1 (1%), післяопераційну гіпотонію – 2 (2%). Летальних випадків у жодній із груп не зафіксовано. Частота хірургічних ускладнень становила 6% у групі HoLEP та 22% у групі відкритої простатектомії (р < 0,05). Середні показники Qmax після HoLEP зросли з 7,3 ± 1,1 до 23,7 ± 2,6 мл/с, а після відкритої простатектомії – з 7,0 ± 1,5 до 24,0 ± 2,7 мл/с.Висновки. Гольмієва лазерна енуклеація простати характеризується меншою інтраопераційною крововтратою, менш вираженим больовим синдромом, нижчою частотою ранніх післяопераційних ускладнень та скороченим ліжко-днем у порівнянні з відкритою простатектомією. Водночас обидва методи є ефективними щодо відновлення акту сечовипускання у пацієнтів із ДГП, що підтверджується даними урофлоуметрії. Перспективним є подальше вивчення віддалених результатів HoLEP у порівнянні з трансцервікальною простатектомією, а також оцінка уродинамічних показників у віддаленому післяопераційному періоді.
Benign prostatic hyperplasia (BPH) is one of the most common causes of lower urinary tract symptoms (both obstructive and irritative), as well as bladder outlet obstruction requiring surgical treatment. According to the European Association of Urology guidelines (EAU, 2025), in cases of large-volume BPH (greater than 80 mL), open prostatectomy remains the procedure of choice in the absence of equipment for laser enucleation of the prostate. However, open prostatectomy is a highly invasive intervention associated with a significant rate of intra- and postoperative bleeding, complications, and prolonged hospital stay. In order to reduce and prevent complications, holmium laser enucleation of the prostate (HoLEP) has been introduced into urological practice.Aim. To evaluate and compare the immediate (in-hospital) outcomes of simultaneous open transvesical prostatectomy and holmium laser enucleation of the prostate in the surgical treatment of large-volume BPH (greater than 80 cm³).Materials and Methods. At the Urology Department of Vinnytsia Regional Clinical Hospital named after M.I. Pirogov, from 2024 to 2025, 100 open transvesical prostatectomies and 100 holmium laser enucleations of the prostate (HoLEP) were performed. HoLEP procedures were carried out using a MultiPulse HoPlus 150 W holmium laser, a MultiCut morcellator, a 600 μm laser fiber (Jena Surgical, Germany), and a 26F Olympus resectoscope. Intraoperative blood loss during transvesical prostatectomy was measured using the gravimetric method, whereas during HoLEP it was assessed by a colorimetric method. Postoperative surgical complications were classified according to the Clavien–Dindo system. Urinary function before and after surgery was evaluated using uroflowmetry (“Potik-K”) with assessment of maximum urinary flow rate (Qmax). Statistical analysis was performed using methods of variation statistics.Results and Discussion. The mean age of patients who underwent HoLEP was 68.7 ± 7.4 years, with a mean prostate volume of 93.9 ± 39.5 cm³. The mean operative time (enucleation and morcellation) was 67.2 ± 17.4 minutes, mean intraoperative blood loss was 119.7 ± 37.2 mL, and the mean postoperative hospital stay was 6.2 ± 2.9 days. In the open transvesical prostatectomy group, the mean age was 67.7 ± 7.6 years, mean prostate volume was 94.2 ± 32.6 cm³, mean operative time was 68.3 ± 12.7 minutes, mean intraoperative blood loss was 252.7 ± 23.2 mL (p < 0.05), and mean hospital stay was 9.3 ± 1.9 days (p < 0.05). In the postoperative period, patients after open prostatectomy required an average of 2.4 ampoules of morphine per patient, whereas no opioid analgesics were required after HoLEP. Complications after HoLEP included postoperative bleeding in 1 case (1%), hyperthermia after urethral catheter removal in 1 case (1%), and urinary incontinence in 4 cases (4%); one patient required blood transfusion. In the open prostatectomy group, complications included postoperative bleeding requiring transfusion in 5 cases (5%), hyperthermia in 5 cases (5%), acute urinary retention in 1 case (1%), pneumonia in 1 case (1%), urinary incontinence in 2 cases (2%), acute epididymo-orchitis in 2 cases (2%), hypertensive crisis in 1 case (2%), postoperative anemia in 1 case (1%), urine leakage through the suprapubic wound in 1 case (1%), exacerbation of chronic pyelonephritis in 1 case (1%), and postoperative hypotension in 2 cases (2%). No mortality was observed in either group. The overall complication rate was 6% in the HoLEP group and 22% in the open prostatectomy group (p < 0.05). The mean Qmax increased from 7.3 ± 1.1 to 23.7 ± 2.6 mL/s after HoLEP and from 7.0 ± 1.5 to 24.0 ± 2.7 mL/s after open prostatectomy. Conclusions. Holmium laser enucleation of the prostate is associated with lower intraoperative blood loss, reduced postoperative pain, fewer early postoperative complications, and shorter hospital stay compared to open prostatectomy. Both techniques are effective surgical methods for restoring urinary function in patients with BPH, as confirmed by uroflowmetry data. Further studies are required to evaluate long-term outcomes of HoLEP compared to transvesical prostatectomy, as well as to assess urinary function in the late postoperative period.
