Діагностична ефективність оригінального способу оцінки функціонального стану серцево-судинної системи порівняно з існуючими методиками

Abstract

В роботі аналізували діагностичну ефективність оригінального методу діагностики серцево-судинної патології шляхом визначення швидкості розповсюдження пульсової хвилі відносно існуючих методів діагностики. Автори констатують, що показник швидкості розповсюдження пульсової хвилі, будучи характеристикою еластичних властивостей судин, має тісний зв'язок зі значеннями артеріального тиску. Отримані дані свідчать про співставність отриманих за допомогою спрощеного оригінального методу показників швидкості розповсюдження пульсової хвилі з існуючими даними в науковій літературі, що характеризує адекватність розробленого пристрою та його показників загальноприйнятим, найбільш уживаним у світі. Наведені результати доводять, що дані швидкості розповсюдження пульсової хвилі є більш валідним показником не лише у хворих із сформованою кардіологічною патологією, але й за умов якомога ранньої діагностики кардіальної патології – при цьому розраховані показники вважатимуться в якості інформативного предиктора доклінічних стадій судинних уражень у хворих різного профілю, а також моніторингу лікування. Автори роблять висновок про необхідність визначення швидкості розповсюдження пульсової хвилі як «золотого стандарту» не тільки в стаціонарі, але й також на амбулаторному та санаторно-курортному етапах реабілітації пацієнтів кардіологічного профілю.