Мета роботи: вивчити особливості формування практичних навичок ургентної ультрасонографії у хірургів-інтернів під час діагностики кишкової непрохідності та оцінити криву навчання із застосуванням LC-CUSUM-аналізу.
Матеріали і методи. У проспективне дослідження включено 35 хірургів-інтернів першого та другого років навчання. Програма
підготовки складалася з теоретичного модуля та практичного виконання ультразвукових досліджень під контролем наставника.
Оцінювали технічну якість сканування, правильність інтерпретації ультразвукових ознак кишкової непрохідності, час виконання
дослідження, кількість помилок і рівень самостійності. Для аналізу динаміки формування компетентності використовували LC-CUSUM, регресійний, кореляційний та непараметричний статистичний аналізи.
Результати. Медіана кількості досліджень, необхідних для досягнення прийнятного рівня компетентності, становила 24. Швидке
опанування навичок продемонстрували 34,3 % інтернів, середній темп – 48,6 %, повільний – 17,1 %. Діагностична точність зросла з 58,4 до 93,8 %, тоді як медіана часу виконання дослідження скоротилася із 11,5 до 5,8 хв (р<0,001). Покращення відзначалося
протягом перших 20–25 досліджень із подальшим виходом кривої навчання на плато (R²=0,81). Найскладнішим етапом залишалася інтерпретація непрямих ознак ішемії та странгуляції кишечника. LC-CUSUM підтвердив досягнення компетентності у
82,9 % інтернів та дозволив об'єктивно оцінити індивідуальні темпи навчання.
Висновки. Структурована програма навчання ургентній ультрасонографії забезпечує досягнення більшістю хірургів-інтернів
клінічно прийнятного рівня компетентності після виконання приблизно 20–30 контрольованих досліджень. Використання
LC-CUSUM є ефективним інструментом об'єктивного моніторингу процесу навчання та може бути рекомендоване для індивідуалізації програм післядипломної підготовки лікарів і стандартизації оцінювання практичних компетентностей у POCUS.
The aim of the work: to study the features of acquiring practical skills in urgent ultrasonography among surgical residents during the
diagnosis of intestinal obstruction and to evaluate the learning curve using LC-CUSUM analysis.
Materials and Methods. A prospective study included 35 first- and second-year surgical residents. The training program consisted of a
theoretical module and practical ultrasound examinations performed under the supervision of a mentor. We evaluated the technical quality
of scanning, the accuracy of interpreting ultrasound signs of intestinal obstruction, examination time, the number of errors, and the level
of independence. LC-CUSUM, regression, correlation, and non-parametric statistical analysis were used to analyze the dynamics of
competence formation.
Results. The median number of examinations required to reach an acceptable level of competence was 24. Rapid acquisition of skills was
demonstrated by 34.3 % of residents, moderate pace by 48.6 %, and slow by 17.1%. Diagnostic accuracy increased from 58.4% to 93.8%,
while the median examination time decreased from 11.5 to 5.8 minutes (p<0.001). The greatest improvement was observed during the first
20–25 examinations, followed by the learning curve plateauing (R²=0.81). The interpretation of indirect signs of ischemia and intestinal
strangulation remained the most difficult stage. LC-CUSUM confirmed the achievement of competence in 82.9% of residents and allowed
for an objective assessment of individual learning paces.
Conclusion. A structured training program in urgent ultrasonography ensures that the majority of surgical residents achieve a clinically
acceptable level of competence after performing approximately 20–30 supervised examinations. The use of LC-CUSUM is an effective
tool for objective monitoring of the learning process and can be recommended for individualizing postgraduate training programs and
standardizing the assessment of practical competencies in POCUS.
