У статті на основі опублікованих джерел, архівних
документів та історико-медичного аналізу розглянуто основні етапи наукової, педагогічної й організаційної діяльності професора М. М. Попова – одного з провідних представників вітчизняної неврології та психіатрії кінця ХІХ–першої третини ХХ ст. Простежено його професійне становлення в Медико-хірургічній академії, діяльність у Варшавському, Казанському та Новоросійському університетах, а також показано наступність наукових традицій, що сформувалися під впливом провідних європейських
і вітчизняних неврологічних шкіл. Особливу увагу приділено діяльності М.М. Попова в Одесі, де ним організовано кафедру та
клініку нервових і душевних хвороб, створено сучасну на той час науково-клінічну базу, закладено підґрунтя для формування одеської школи неврології, а також зроблено вагомий внесок у розвиток університетської медичної освіти, зокрема у становлення одеських вищих жіночих медичних курсів. Проаналізовано основні напрями наукових досліджень професора, які
охоплювали нейроморфологію, клінічну неврологію, топічну діагностику, патологію провідних шляхів центральної нервової
системи та психіатрію. М.М. Попов підготував плеяду учнів, значна частина яких у подальшому стала професорами, завідувачами кафедр і засновниками власних наукових шкіл з неврології та психіатрії в різних університетських центрах. Діяльність
М.М. Попова відіграла важливу роль у становленні неврології, розвитку університетської медичної освіти та формуванні наукової спадкоємності, що спричинила істотний вплив на подальший розвиток неврології в країнах Центральної та Східної Європи.
During the Soviet period, the scientific and educa-
tional activities of Professor Mykola M. Popov were addressed
only fragmentarily. Following his emigration to Bulgaria, his
name virtually disappeared from Soviet historical and medi-
cal literature, which significantly hindered an objective as-
sessment of his contribution to the development of neurology and university medical education. Based on published
sources, archival documents, and historical-medical analysis,
this article examines the principal stages of the scientific,
educational, and organizational activities of Professor Mykola M. Popov, one of the leading representatives of neurology
and psychiatry in the late nineteenth and first third of the
twentieth century. The study traces his professional develop-
ment at the Imperial Medical-Surgical Academy and his aca-
demic career at the Universities of Warsaw, Kazan, and
Novorossiysk, while demonstrating the continuity of scien-
tific traditionsshaped by the leading European and national
neurological schools. Particular attention is paid to Popov’s
activitiesin Odesa, where he organized the Department and
Clinic of Nervous and Mental Diseases, established a modern
research and clinical infrastructure, laid the foundations of
the Odesa School of Neurology, and made a substantial con-
tribution to the development of university medical education,
including the establishment of the Odesa Higher Women’s
Medical Courses. The article analyzesthe principal directions
of Professor Popov’sresearch, encompassing neuromorphology, clinical neurology, topical diagnosis, pathology of the
central nervous system pathways, and psychiatry. Professor
Popov trained a distinguished generation of disciples, many
of whom subsequently became professors, heads of univer-
sity departments, and founders of neurological and psychi-
atric schools at major academic centers of the Russian Empire,
the Soviet Union, and Bulgaria. Professor Popov’s scientific,
educational, and organizational activities played a significant
role in the establishment of academic neurology, the development of university medical education, and the continuity
of neurological research traditions, thereby exerting a lasting
influence on the subsequent development of neurology in
Central and Eastern Europe.
