Мета роботи – оцінити діагностичну цінність дерматоскопії в поєднанні з гістопатологічним дослідженням при пігментному
червоному плоскому лишаї з атиповою локалізацією.
Матеріали і методи. Представлено клінічний випадок пігментного ураження шкіри підколінної ямки. Проведено клінічний
огляд, дерматоскопію, лабораторні та серологічні дослідження, гістопатологічну верифікацію.
Результати. Дерматоскопічно виявлено дифузну сіро-коричневу пігментацію з характерними елементами сітки Уікхема, без
ознак меланоцитарної проліферації, атипового пігментного чи судинного патерну. За даними гістопатологічного дослідження
встановлено інтерфейсний дерматит із порушенням дермоепідермального з’єднання та вираженим пігментним нетриман-
ням, що відповідає пігментній формі червоного плоского лишаю. Сукупність клінічних, дерматоскопічних і морфологічних
ознак дала змогу виключити злоякісні меланоцитарні новоутворення, зокрема меланому in situ, а також постзапальну
гіперпігментацію, фіксовану медикаментозну еритему, мігруючу еритему та попелястий дерматоз. Додатково серологічно
виявлено HCV-інфекцію, яку можна визначити як системний імунний тригер розвитку захворювання.
Висновки. Комплексний діагностичний підхід із поєднанням дерматоскопії та гістопатологічної верифікації є вирішальним
у диференційній діагностиці пігментного червоного плоского лишаю, особливо при атиповій локалізації, оскільки дає змо-
гу своєчасно виключити злоякісні новоутворення шкіри, запальні та інфекційні дерматози, а також виявити асоційовані
системні чинники.
Aim. To assess the diagnostic value of dermoscopy in combination with histopathological examination in lichen planus pigmentosus
with atypical localization.
Materials and methods. A clinical case of a pigmented skin lesion located in the popliteal fossa is presented. The lesion was
evaluated using clinical examination, dermoscopy, laboratory and serological investigations, and histopathological verification.
Results. Dermoscopic examination revealed diffuse gray-brown pigmentation with characteristic Wickham striae in the absence of
signs of melanocytic proliferation or atypical pigment network or vascular patterns. Histopathological examination demonstrated
interface dermatitis with disruption of the dermoepidermal junction and prominent pigment incontinence, consistent with lichen
planus pigmentosus. The combination of clinical, dermoscopic, and morphological findings allowed exclusion of malignant me-
lanocytic neoplasms, including melanoma in situ, as well as post-inflammatory hyperpigmentation, fixed drug eruption, erythema
migrans, and ashy dermatosis. Additionally, serological testing revealed HCV infection, which may be considered a systemic
immune trigger in the development of the disease.
Conclusions. A comprehensive diagnostic approach combining dermoscopy and histopathological verification is crucial in
the differential diagnosis of lichen planus pigmentosus, particularly in cases with atypical localization, as it enables timely
exclusion of malignant skin neoplasms, inflammatory and infectious dermatoses, and may prompt identification of associated
systemic factors.