The aim of this study was to
substantiate the approach to restoring dental arches in
cases of partial edentulism in patients with generalized
periodontitis. Research methods. To evaluate the
endurance of teeth in patients with chronic generalized
periodontitis and to determine tactics for the rehabilitation
of the dentoalveolar apparatus, we conducted a
comprehensive examination of 204 patients with stage
I–III generalized periodontitis and 26 individuals with
clinically healthy gums, aged 25 to 65 years. The study
included objective clinical symptom evaluation, recording
periodontal indices using the Pa-on system (Parometer),
periotester, cone-beam computed tomography (when
indicated by orthopantomography or intraoral contact
radiography of teeth) and laboratory testing. The
relationships among the investigated parameters for
230 patients were analyzed using correlation-regression
analysis across 49 parameters. Statistical analysis
of the study results was performed using a personal
computer with the software Microsoft Excel (Microsoft
Office 2016 Professional Plus, Open License 67528927)
and STATISTICA 8.0.550 (Stat Soft Inc., serial number
STA862D175437Q). The study focused on the teeth in the
first and third quadrants: 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7,
3.1, 3.2, 3.3, 3.4, 3.5, 3.6, 3.7. Scientific novelty. Based
on the data obtained regarding the endurance of teeth in
the upper and lower dental arches, which depended on the
degree of tooth mobility, the extent of epithelial attachment
loss, and alveolar ridge resorption around the tooth, as
well as literature data on the force required for mastication, we developed the program titled “Prediction of Tooth
Endurance in Patients with Inflammatory-Dystrophic
Changes in Periodontium” – “TER-PP”. Conclusions.
This program enables practicing dentists to predict the
endurance of teeth affected by periodontal lesions, assess
the feasibility of splinting teeth with pathological mobility,
and evaluate the load-bearing capacity of teeth bordering
partial edentulism to determine the tactics for replacing
partial defects in the dental arch.
Мета дослідження – обґрунтування підходу до відновлення зубних рядів за наявності включених дефектів у пацієнтів із генералізованим періодонтитом.
Методи дослідження. З метою оцінювання витривалості зубів у пацієнтів із хронічним генералізованим
пародонтитом для визначення тактики реабілітації зубощелепного апарату нами було проведено всебічне обстеження 204 пацієнтів із генералізованим
періодонтитом I–III ступенів тяжкості та 26 осіб
віком від 25 до 65 років із клінічно здоровими яснами
з об’єктивізацією клінічної симптоматики, записом пародонтограми за допомогою системи Pa-on
(Парометра, періотестера, конусно-променевої
комп’ютерної томографії (за показаннями ортопантомографії чи внутрішньоротової контактної
рентгенографії зубів)), лабораторного обстеження.
Визначення взаємозв’язків між досліджуваними
показниками 230 пацієнтів було проведено за допомогою методу кореляційно-регресійного аналізу за 49 параметрами. Статистична обробка результатів
дослідження проводилась за допомогою персонального
комп’ютера з використанням програмних продуктів
Microsoft Excel (Microsoft Office 2016 Professional Plus,
Open License 67528927), STATISTICA 8.0.550 (Stat Soft
Inc., серійний № STA862D175437Q). Об’єктами дослідження були визначені зуби першого та третього секторів: 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 3.1, 3.2, 3.3, 3.4,
3.5, 3.6, 3.7. Наукова новизна. На основі отриманих
вищезазначених даних витривалості зубів верхнього
та нижнього зубних рядів залежно від ступеня рухомості зуба, величини втрати епітеліального прикріплення та резорбції альвеолярного відростка навколо
зуба, а також літературних наукових даних щодо
сили, яка потрібна для пережовування їжі, нами була
запропонована програма «Прогнозування витривалості зубів у пацієнтів із запально-дистрофічними
змінами пародонта» – “TER-PP”. Висновки. Дана
програма дозволяє лікарю-стоматологу, що практикує, провести прогнозування витривалості зубів за
наявності патологічних змін тканин пародонта щодо
доцільності проведення шинування зубів із патологічною рухомістю; під час визначення тактики заміщення включених дефектів зубних рядів оцінює можливості несучої спроможності зубів, які обмежують
дефект.
