Особливості будови лицевого відділу черепа пацієнтів з дистальним прикусом з врахуванням спрямування росту щелеп

Abstract

Дистальний прикус у дітей та підлітків супроводжується комплексом краніофаціальних змін, інтенсивність яких залежить від напряму росту щелеп. Мета дослідження – оцінити особливості будови лицевого відділу черепа у пацієнтів із дистальним прикусом з урахуванням горизонтального, вертикального чи нейтрального спрямування росту. Мета дослідження. Оцінити особливості будови лицевого відділу черепа у пацієнтів з дистальним прикусом з врахуванням спрямування росту щелеп. Матеріали та методи. Обстежено 89 пацієнтів 8–16 років із дистальним співвідношенням 6-х зубів; у 52 з них проведено поглиблений аналіз діагностичних моделей і розподіл на три підгрупи залежно від етіологічного чинника. Для визначення структурних особливостей лицевого черепа у пацієнтів із дистальним прикусом було вивчено 14 кутових та 9 лінійних параметрів; статистичну обробку виконували у Microsoft Excel 2016 із використанням t-критерію Стьюдента (р < 0,01). Результати. Незалежно від напряму росту виявлено порушення взаєморозташування гілки й тіла нижньої щелепи та обертання оклюзійної площини вниз за годинниковою стрілкою. Горизонтальний ріст характеризувався обертанням мандибулярної площини вгору проти годинникової стрілки, зменшенням задньої нижньої лицьової висоти та загальної висоти обличчя. Вертикальний ріст супроводжувався ретроположенням нижньої щелепи й підборіддя, вкороченням гілки нижньої щелепи та обертанням мандибулярної площини вниз. Нейтральний ріст проявляв помірні зміни без виразної ретрогнатії, але зі стабільним зменшенням передньої лицьової висоти. Висновки. Дистальний прикус асоціюється з типово повторюваними краніофаціальними диспропорціями, які варіюють залежно від напряму росту щелеп і мають бути враховані під час планування ортодонтичної корекції для скорочення тривалості лікування та запобігання ускладненням.

Distal occlusion in children and adolescents isaccompanied by a complex set of craniofacial alterations whose severity depends on the prevailing direction of jaw growth. Aim. To evaluate the craniofacial morphology of patients with distal occlusion, taking horizontal, vertical, and neutral growth patterns into account. The purpose of the study was to evaluate the structural features of the facial skull in patients with a distal occlusion, taking into account the direction of jaw growth. Materials and methods. Eighty-nine patients aged 8–16 years were examined; 52 underwent an in-depth assessment of study casts and were allocated to three etiological subgroups. To determine the structural features of the facial skull in patients with a distal occlusion, 14 angular and 9 linear parameters were studied; statistics were performed in Microsoft Excel 2016 using Student’s t-test (p < 0.01). Research results. Irrespective of growth direction, patients demonstrated an altered relationship between the mandibular ramus and body and a clockwise rotation of the occlusal plane. Horizontal growers exhibited an anticlockwise rotation of the mandibular plane, reduced posterior lower facial height, and a decrease in total facial height. Vertical growers showed mandibular and chin retrusion, shortening of the mandibular ramus, and a clockwise rotation of the mandibular plane. Neutral growers displayed moderate changes without pronounced retrognathia but with a consistent reduction in anterior facial height. Conclusions. Distal occlusion is associated with a reproducible pattern of craniofacial disproportions that varies with jaw-growth direction and should be considered when planning orthodontic treatment to shorten its duration and prevent complications.