Оцінка рухливості імплантатів та опорних зубів у процесі комплексного ортопедичного лікування

Abstract

Стабільність дентальних імплантатів і опорних зубів визначає довговічність ортопедичних конструкцій та успішність реабілітації пацієнтів із включеними одиночними дефектами зубних рядів. Клінічний моніторинг рухливості за допомогою об’єктивних методів, зокрема приладу Periotest-S, відкриває можливості для раннього виявлення невідповідної остеоінтеграції та оптимізації лікувальних протоколів. Мета дослідження. Оцінити динаміку рухливості імплантатів і опорних зубів під час комплексного ортопедичного лікування із застосуванням лікувально-профілактичного комплексу препаратів. Матеріали та методи. Проведено проспективне когортне дослідження за участю 57 пацієнтів (18–30 років) із включеними одиночними дефектами. У групі імплантатів (n=29) сформовано підгрупу 1.1 (n= 5, комплексна терапія) та підгрупу порівняння 1.2 (n=14, базова терапія). У групі трьохелементних металокерамічних мостів (n = 28) виділено підгрупи 2.1 (n=15, комплексна терапія) і 2.2 (n=13, базова). Показники Periotest реєстрували в стандартизовані терміни: для імплантатів – через 1, 3, 6 і 12 міс після імплантації; для мостів – до та після фіксації, а також через 1, 3, 6 і 12 міс. Статистичну обробку виконували у програмі STATISTICA 6.1 із застосуванням t-критерію Стьюдента (р<0,01). Результати дослідження. Через місяць після імплантації середній показник Periotest у підгрупі 1.1 був нижчим, ніж у 1.2 (5,6±0,2 проти 6,2±0,2; р=0,05). Перевага комплексної терапії зростала до 3-го (р<0,005) та 6-го (р<0,001) місяців, зберігаючись через рік, коли рухливість в 1.2 перевищувала відповідний показник 1.1 у 1,7 рази. При мостоподібному протезуванні комплексна терапія забезпечила достовірне зниження рухливості опорних зубів ще до фіксації мосту (2,8±0,1 проти 3,6±0,2; р<0,04) й швидшу стабілізацію системи після навантаження. Через 12 міс рухливість мосту в 2.2 була у 1,8 рази вищою, ніж у 2.1 (р<0,001). Висновки. Лікувально-профілактичний комплекс із антиоксидантною, протизапальною та остеотропною дією достовірно покращує стабільність імплантатів і опорних зубів, сприяючи швидшій остеоінтеграції та тривалій функціональній стабільності ортопедичних конструкцій. Методика Periotest є чутливим інструментом контролю ефективності комплексного супроводу на всіх етапах протезування.

The mechanical stability of dental implants and abutment teeth determines the longevity of prosthetic constructions and the success of rehabilitation in patients with bounded singletooth defects. Objective mobility monitoring with devices such as the Periotest-S allows early detection of inadequate osseointegration and optimisation of treatment protocols. The purpose of the study was to evaluate the dynamics of implant and abutment tooth mobility during comprehensive prosthetic treatment supported by a therapeutic-preventive regimen. Materials and methods. A prospective cohort study was carried out in 57 patients (18–30 years) with bounded single-tooth defects. In the implant cohort (n=29), subgroup 1.1 (n=15) received comprehensive therapy, while subgroup 1.2 (n=14) received basic care only. In the three-unit metal–ceramic bridge cohort (n=28), subgroup 2.1 (n=15) received comprehensive therapy and subgroup 2.2 (n=13) received basic care. Periotest values were recorded at standardised intervals: for implants – 1, 3, 6 and 12 months post-implantation; for bridges–before and after fixation and at 1, 3, 6 and 12 months thereafter. Statistical analysis was performed in STATISTICA 6.1 using Student’s t-test (p<0.01). Research results. One month after implantation, the mean Periotest value in subgroup 1.1 was lower than in 1.2 (5.6±0.2 vs 6.2±0.2; p=0.05). The advantage of comprehensive therapy increased by months 3 (p<0.005) and 6 (p<0.001) and persisted at 12 months, when mobility in 1.2 exceeded that in 1.1 by 1.7-fold. In bridge patients, comprehensive therapy produced a significant reduction in abutment tooth mobility even before bridge fixation (2.8±0.1 vs 3.6±0.2; p<0.04) and ensured faster post-loading stabilisation. At 12 months, bridge mobility in 2.2 was 1.8-fold higher than in 2.1 (p<0.001). Conclusions. A therapeutic-preventive regimen combining antioxidant, anti-inflammatory and osteotropic agents significantly improves the stability of implants and abutment teeth, fostering faster osseointegration and long-term functional stability of prosthetic constructions. The Periotest method is a sensitive tool for monitoring the effectiveness of comprehensive support throughout the prosthetic treatment pathway.