Студентки Одеських вищих жіночих медичних курсів: кількісний, етноконфесійний та соціальний склад (1910–1920 рр.)

Abstract

У статті представлено результати дослідження контингенту слухачок Одеських вищих жіночих медичних курсів у 1910-1920 рр., а саме, відомості про його кількісний, етноконфесійний і соціальний склад, а також аналіз релігійних і матеріальних чинників, які впливали на доступ жінок до вищої медичної освіти в Одесі на початку 20 ст. Джерельну базу роботи становлять документи фонду № 62 «Одеські вищі жіночі медичні курси» Державного архіву Одеської області, зокрема звіти Педагогічної ради, списки слухачок, документи про оплату навчання, прохання й особові справи курсисток. Проаналізовано динаміку чисельності слухачок у перші роки функціонування курсів, а також в умовах Першої світової війни, революційних подій і суспільно-політичних трансформацій 1917-1920 рр. Встановлено поступове зменшення кількості прийнятих на навчання у 1910-1914 рр. та різке збільшення набору до 300 осіб у 1915 р. Водночас збереження значного контингенту слухачок у наступні роки свідчить про стійкий попит на жіночу медичну освіту навіть за умов масштабних суспільних потрясінь. З’ясовано етноконфесійний склад курсисток, особливу увагу приділено доступу до навчання жінок юдейського віросповідання та впливу встановленої державою процентної норм, що обмежувала їхній вступ на курси. Виявлено соціальне походження слухачок, серед яких були представниці різних станів і соціальних груп – дворянства, міщан, духовенства, селянства, почесних громадян, а також доньки представників різних професійних груп. Така різноманітність свідчить про поступове розширення соціальної бази жіночої медичної освіти. Архівні документи засвідчують матеріальні труднощі, які супроводжували навчання багатьох курсисток. Прохання про звільнення від оплати та надання матеріальної допомоги доповнюють статистичні відомості конкретними життєвими історіями, демонструючи прагнення жінок здобути професію попри фінансові, сімейні та соціальні перешкоди. Зроблено висновок, що Одеські вищі жіночі медичні курси були не лише освітньою інституцією, яка відкривала сотням жінок можливість здобути професійну медичну освіту та реалізувати себе у лікарській професії, а й важливим проявом модернізаційних процесів початку 20 ст. Водночас доступ до освіти та можливість її завершення залишалися залежними від конфесійних, соціальних і матеріальних обмежень.

The article presents the results of a study into the student body of the Odesa Higher Women’s Medical Courses in 1910-1920, specifically, data on its quantitative, ethno-confessional, and social composition, as well as an analysis of the religious and material factors that influenced women’s access to higher medical education in Odesa in the early 20th century. The source base of the study consists of documents from Fond No. 62 ‘Odesa Higher Women’s Medical Courses’, of the State Archives of the Odesa Region, including reports of the Pedagogical Council, lists of female students, documents concerning tuition fees, petitions, and students’ personal files. The dynamics of the number of students during the first years of the Courses’ operation, as well as during the First World War, the revolutionary events, and the socio-political transformations of 1917-1920, are analyzed. A gradual decrease in the number of women admitted to the Courses in 1910- 1914 and a sharp increase in enrollment to 300 students in 1915 are established. At the same time, the maintenance of a substantial student body in the following years indicates a sustained demand for women’s medical education even amid large-scale social upheavals. The ethno-confessional composition of the female students has been established, with particular attention paid to Jewish women’s access to education and the impact of the state-imposed percentage quota that restricted their admission to the Courses. The social background of the female students were identified; they included representatives of various estates and social groups – nobility, townspeople, clergy, peasantry, honorary citizens, as well as daughters of representatives of various professional groups. Such diversity indicates a gradual broadening of the social base of women’s medical education. Archival documents attest to the material difficulties that accompanied the education of many students. Petitions for exemption from tuition fees and for financial assistance supplement the statistical data with specific life stories, demonstrating women’s determination to obtain a profession despite financial, family, and social obstacles. It is concluded that the Odesa Higher Women’s Medical Courses were not only an educational institution that provided hundreds of women with an opportunity to obtain professional medical education and pursue a career in medicine, but also an important manifestation of the modernization processes of the early 20th century. At the same time, access to education and the possibility of completing it remained dependent on confessional, social, and material restrictions.