У дисертації наведено результати комплексного клінікоінструментального та імунологічного обстеження і консервативного лікування
хворих на хронічний назофарингіт з різними інтеркурентними станами
назофарингеальної зони у дітей.
Обґрунтування вибору теми дослідження. Функціонування
глоткового мигдалика передбачає накопичення інфекційних та неінфекційних
антигенів, тому аденоїд розглядається як резервуар патогенних вірусів і
бактерій, а в результаті рецидивуючих вірусних інфекцій та алергізації
дитячого організму, схильного до атопії, створюються сприятливі умови для
хронізації процесу і розвитку назофарингіту, риносинуситу тощо.
Попри відносно короткий строк маніфестації хронічного назофарингіту
у дитячому віці, ускладнення, які це захворювання може викликати (хронічний
отит, рецидивуючі гострі середні отити, в тому числі секреторний, гострі та
хронічні риносинусити, лімфоденіти, бронхіти) та їх фізіологічні та
економічні наслідки вражають: стійка приглухуватість із зниженням
соціалізації та навченості, зубо-щелепні аномалії із тривалою реабілітацією,
часті лікарняні батьків.
Одним із актуальних напрямків клінічної імунології та
оториноларингології є пошук нових технологій для підвищення антиінфекційної стійкості слизових оболонок дихальних шляхів. Критично
важливим для такого пошуку є факт прогресування
антибіотикорезистентності у світі. Негативний вплив антибіотикотерапії
загострень хронічного назофарингіту та його ускладнень на мікробіоту дитини
і запуск порочного кола прискорює рішучість дій у напрямку профілактичного
підходу до контролю частоти та тяжкості плину рецидивуючих та хронічних
захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха. Одним з сучасних підходів до
вирішення цього завдання є застосування мукозальних вакцин як локального
так і системного типів.
Мета дослідження. Підвищити ефективність консервативного
лікування хронічного назофарингіту у пацієнтів з та без гіпертрофії глоткового
мигдалика, знизити ризик розвитку ускладнень шляхом розробки методики
імуномодулюючої обгрунтованої фармакотерапії різних етіопатогенетичних
варіантів запалення глоткового мигдалика в залежності від асоційованих
станів назофарингеальної зони з використанням мукозальної вакцини
Лантіген Б для системного застосування.
The dissertation presents the results of a comprehensive clinical, instrumental
and immunological examination and conservative treatment of patients with chronic
nasopharyngitis with various intercurrent conditions of the nasopharyngeal zone in
children.
Justification of the choice of the research topic:
The functioning of the pharyngeal tonsil involves the accumulation of
infectious and non-infectious antigens, therefore the adenoid is considered a
reservoir of pathogenic viruses and bacteria, and as a result of recurrent viral
infections and allergization of the child's body, prone to atopy, favorable conditions
are created for the chronicity of the process and the development of nasopharyngitis,
rhinosinusitis, etc.
Despite the relatively short duration of manifestation of chronic
nasopharyngitis in childhood, the complications that this disease can cause (chronic
otitis, recurrent acute otitis media, including secretory, acute and chronic
rhinosinusitis, lymphadenitis, bronchitis) and their physiological and economic
consequences are striking: persistent hearing loss with decreased socialization and
learning, dental and jaw anomalies with prolonged rehabilitation, frequent
hospitalization of parents. One of the current directions of clinical immunology and otorhinolaryngology
is the search for new technologies to increase the anti-infective resistance of the
mucous membranes of the respiratory tract. Critically important for such a search is
the fact of the progression of antibiotic resistance in the world. The negative impact
of antibiotic therapy of exacerbations of chronic nasopharyngitis and its
complications on the microbiota of the child and the launch of a vicious circle
accelerates the determination of actions towards a preventive approach to controlling
the frequency and severity of recurrent and chronic diseases of the upper respiratory
tract and ear. One of the modern approaches to solving this problem is the use of
mucosal vaccines of both local and systemic types.
Research objective:
To increase the effectiveness of conservative treatment of chronic
nasopharyngitis in patients with and without pharyngeal tonsil hypertrophy, to
reduce the risk of complications by developing a method of immunomodulatory
substantiated pharmacotherapy of various etiopathogenetic variants of pharyngeal
tonsillitis depending on associated conditions of the nasopharyngeal zone using the
mucosal vaccine for systemic use Lantigen B.
