Вплив ожиріння на психоемоційний стан та якість життя дітей із гемобластозом у стадії пізньої ремісії

Abstract

Зростання виживаності дітей із гемобластозами зумовлює необхідність оцінювання не лише клінічних результатів терапії, але й віддалених наслідків захворювання та лікування. Одним із найпоширеніших пізніх ускладнень протипухлинної терапії є ожиріння, яке може негативно впливати на фізичне, емоційне і соціальне функціонування дітей, посилюючи психоемоційний дистрес і погіршуючи їхню адаптацію після завершення лікування. Мета – оцінити вплив коморбідного ожиріння на психоемоційний стан і якість життя дітей із гемобластозами в стадії пізньої ремісії. Матеріали і методи. До дослідження залучено 166 дітей віком 8–18 років із гемобластозами в стадії пізньої ремісії, серед яких 66 (39,8%) пацієнтів мали ожиріння. Контрольну групу становили 250 практично здорових дітей відповідного віку. Психоемоційний стан оцінено за допомогою опитувальника Strengths and Difficulties Questionnaire (SDQ), а якість життя – за Pediatric Quality of Life Inventory (PedsQL™ 4.0). Результати. У дітей із гемобластозами встановлено статистично значуще підвищення загального рівня психоемоційних труднощів порівняно з контрольною групою (11,5±8,1 бала проти 9,7±5,3 бала). Найбільш виражені зміни спостерігалися в пацієнтів із коморбідним ожирінням (13,5±9,1 бала) і характеризувалися переважанням інтерналізованих порушень (емоційних симптомів і труднощів у взаєминах з однолітками). Показники якості життя були достовірно нижчими в дітей із гемобластозами, особливо за наявності ожиріння (72,0±16,1 бала проти 83,1±14,2 бала). Найбільше зниження відзначалося за показниками фізичного, соціального, емоційного і психосоціального функціонування. Висновки. Коморбідне ожиріння асоціюється з більш вираженими психоемоційними труднощами, переважанням інтерналізованих порушень і достовірним зниженням якості життя дітей із гемобластозами в стадії пізньої ремісії. Отримані результати обґрунтовують доцільність введення регулярного психосоціального скринінгу, психологічного супроводу, нутритивної корекції та індивідуалізованих програм фізичної реабілітації до системи мультидисциплінарного ведення цієї категорії пацієнтів. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Advances in the treatment of childhood hemoblastoses have significantly improved survival rates, shifting attention toward long-term health outcomes, including psycho-emotional well-being and health-related quality of life. Obesity is one of the most common late complications of anticancer therapy and may adversely affect physical, emotional, and social functioning, thereby increasing the burden of psychosocial maladaptation among childhood cancer survivors. Aim – to evaluate the impact of comorbid obesity on psycho-emotional status and health-related quality of life in children with hemoblastoses during late remission. Materials and methods. The study included 166 children aged 8–18 years with hemoblastoses in late remission, including 66 (39.8%) patients with obesity. The Control group consisted of 250 apparently healthy age-matched children. Psycho-emotional status was assessed using the Strengths and Difficulties Questionnaire (SDQ), while health-related quality of life was evaluated using the Pediatric Quality of Life Inventory (PedsQL™ 4.0). Results. Children with hemoblastoses demonstrated significantly higher total than Control group (11.5±8.1 vs 9.7±5.3), with the highest values observed in those with comorbid obesity (13.5±9.1). Internalizing problems, particularly emotional symptoms and peer relationship difficulties, predominated over externalizing problems. Health-related quality of life was significantly lower in children with comorbid obesity (72.0±16.1 vs 83.1±14.2), with the greatest impairment observed in physical, psychosocial and social functioning. Conclusions. Comorbid obesity is associated with more pronounced psycho-emotional difficulties, a predominance of internalizing problems, and significantly poorer health-related quality of life in children with hemoblastoses during late remission. These findings support the inclusion of routine psychosocial screening, psychological support, nutritional management, and individualized physical rehabilitation programs in the multidisciplinary long-term follow-up of this patient population. The study was conducted in accordance with the principles of the Declaration of Helsinki. Informed consent was obtained from the patients. The authors declare no conflict of interest.