Активність лізосомальних ферментів ротової рідини у хворих на хронічний рецидивуючий афтозний стоматит

Abstract

Одним з найбільш поширених серед захворювань слизової оболонки порожнини рота є хронічний рецидивуючий афтозний стоматит (ХРАС). По даним відчизняної та закордоної літератури частота захворюваності коливається в межах 3-13% від всіх пацієнтів, котрі звернулися за допомогою з захворюваннями слизової оболонки порожнини рота. На даний час етіологія і патогенез хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту не зовсім відома. Широкого визнання про патогенез ХРАС набула концепція «Біохімічних пошкоджень» про яку вперше заговорив К. Н, Веремеєнко ще в 1982 році, а потім підтвердили цю концепцію В. Ю Скляр, В. Я Скиба та їх учні. Дослідження активності лізосомальних ферментів ротової рідини може визначити їх роль в патогенезі стоматиту. Мета дослідження. Дослідити активність лізосомальних ферментів в ротовій рідині у хворих на хронічний рецидивуючий стоматит в перші дні появи афт з метою вивчення патогенезу з захворювання. Матеріали та методи дослідження. Нами було досліджено швидкість слиновиділення та активність лізосомальних ферментів ротової рідини у 31 здорових осіб і 27 хворих ХРАС обох статей і віку 25-60 років в перший день появи афт. Результати та їх обговорення. Вивчення швидкості секреції змішаної, паротидної і субмандибулярної слини свідчить, що у хворих ХРАС в стадії рецидиву цей показник не відрізняється від відповідного показника у людей контрольної групи. Однак швидкість відділення секрету дрібними слинними залозами зменшується в 2 рази. Ми відзначаємо підвищення активності катепсинів рН 3,5 і 5,5 в слині великих слинних залоз і відсутність будь-яких змін в секреті дрібних слинних залоз. Катепсини приймають участь в оновлені та розщеплені білків, приймають участь в апоптозі. Їх активність підвищується при запаленнях в тканинах. При ХРАС в стадії рецидиву спостерігається збільшення секреції лізосомальних ферментів великими слинними залозами і зниження секреції ферментів дрібними слинними залозами.

One of the most common diseases of the oral mucosa is chronic recurrent aphthous stomatitis (ChRAS). According to domestic and foreign literature, the incidence rate ranges from 3-13% of all patients who seek help with diseases of the oral mucosa. Currently, the etiology and pathogenesis of chronic recurrent aphthous stomatitis is not entirely known. The concept of "Biochemical damage", which was first discussed by K. N. Veremeenko back in 1982, was widely recognized about the pathogenesis of ChRAS, and then V. Y. Sklyar, V. Ya Skiba and their students confirmed this concept. The study of the activity of lysosomal enzymes in oral fluid can determine their role in the pathogenesis of stomatitis. Purpose of the study. To study the activity of lysosomal enzymes in oral fluid in patients with chronic recurrent stomatitis in the first days of AFT in order to study the pathogenesis of the disease. Materials and methods of research. We studied the salivation rate and activity of oral lysosomal enzymes in 31 healthy individuals and 27 patients with ChRAS of both sexes and ages 25-60 years on the first day of AFT onset. Results and their discussion. The study of the rate of secretion of mixed, parotidic and submandibular saliva shows that in patients with chras in the relapse stage, this indicator does not differ from the corresponding indicator in people of the control group. However, the rate of secretion by small salivary glands decreases by 2 times. We note an increase in the activity of cathepsins pH 3.5 and 5.5 in the saliva of large salivary glands and the absence of any changes in the secretion of small salivary glands. Cathepsins are involved in protein renewal and breakdown, and are involved in apoptosis. Their activity increases with inflammation in the tissues. In recurrent ChRAS, there is an increase in the secretion of lysosomal enzymes by large salivary glands and a decrease in the secretion of enzymes by small salivary glands.