Одним з найбільш поширених серед захворювань слизової оболонки порожнини рота є хронічний рецидивуючий афтозний стоматит (ХРАС). По даним
відчизняної та закордоної літератури частота захворюваності коливається в межах 3-13% від всіх пацієнтів, котрі звернулися за допомогою з захворюваннями слизової оболонки порожнини рота. На даний
час етіологія і патогенез хронічного рецидивуючого
афтозного стоматиту не зовсім відома. Широкого
визнання про патогенез ХРАС набула концепція «Біохімічних пошкоджень» про яку вперше заговорив К. Н,
Веремеєнко ще в 1982 році, а потім підтвердили цю
концепцію В. Ю Скляр, В. Я Скиба та їх учні. Дослідження активності лізосомальних ферментів ротової
рідини може визначити їх роль в патогенезі стоматиту. Мета дослідження. Дослідити активність
лізосомальних ферментів в ротовій рідині у хворих на
хронічний рецидивуючий стоматит в перші дні появи
афт з метою вивчення патогенезу з захворювання.
Матеріали та методи дослідження. Нами було
досліджено швидкість слиновиділення та активність
лізосомальних ферментів ротової рідини у 31 здорових
осіб і 27 хворих ХРАС обох статей і віку 25-60 років
в перший день появи афт. Результати та їх обговорення. Вивчення швидкості секреції змішаної, паротидної і субмандибулярної слини свідчить, що у хворих
ХРАС в стадії рецидиву цей показник не відрізняється
від відповідного показника у людей контрольної групи.
Однак швидкість відділення секрету дрібними слинними залозами зменшується в 2 рази. Ми відзначаємо
підвищення активності катепсинів рН 3,5 і 5,5 в слині
великих слинних залоз і відсутність будь-яких змін
в секреті дрібних слинних залоз. Катепсини приймають участь в оновлені та розщеплені білків, приймають участь в апоптозі. Їх активність підвищується
при запаленнях в тканинах. При ХРАС в стадії рецидиву спостерігається збільшення секреції лізосомальних ферментів великими слинними залозами і зниження
секреції ферментів дрібними слинними залозами.
One of the most common diseases of the oral mucosa is
chronic recurrent aphthous stomatitis (ChRAS). According
to domestic and foreign literature, the incidence rate
ranges from 3-13% of all patients who seek help with
diseases of the oral mucosa. Currently, the etiology and
pathogenesis of chronic recurrent aphthous stomatitis is
not entirely known. The concept of "Biochemical damage",
which was first discussed by K. N. Veremeenko back in
1982, was widely recognized about the pathogenesis
of ChRAS, and then V. Y. Sklyar, V. Ya Skiba and their
students confirmed this concept. The study of the activity
of lysosomal enzymes in oral fluid can determine their
role in the pathogenesis of stomatitis. Purpose of the
study. To study the activity of lysosomal enzymes in oral
fluid in patients with chronic recurrent stomatitis in the
first days of AFT in order to study the pathogenesis of the
disease. Materials and methods of research. We studied
the salivation rate and activity of oral lysosomal enzymes
in 31 healthy individuals and 27 patients with ChRAS of
both sexes and ages 25-60 years on the first day of AFT
onset. Results and their discussion. The study of the rate
of secretion of mixed, parotidic and submandibular saliva
shows that in patients with chras in the relapse stage, this
indicator does not differ from the corresponding indicator
in people of the control group. However, the rate of
secretion by small salivary glands decreases by 2 times.
We note an increase in the activity of cathepsins pH
3.5 and 5.5 in the saliva of large salivary glands and the
absence of any changes in the secretion of small salivary
glands. Cathepsins are involved in protein renewal and
breakdown, and are involved in apoptosis. Their activity
increases with inflammation in the tissues. In recurrent
ChRAS, there is an increase in the secretion of lysosomal
enzymes by large salivary glands and a decrease in the
secretion of enzymes by small salivary glands.
