Гострі порушення мозкового кровообігу у вигляді мозкового інсульту представляє проблему номер один сучасної ангіоневрології, будучи основною причиною інвалідизації та смертності хворих. Метою роботи було виявлення клінічних відмінностей вторинних стовбурових геморагій (ВСГ) в гострому періоді півкульного мозкового інсульту. Матеріали і методи. Для досягнення поставленої мети нами було обстежено 107 хворих з напівкульовим мозковим інсультом, з них 40 жінок та 67 чоловіків, віком від 37 до 73 років, у яких відзначалася клініка вторинного стовбурового синдрому (ВСС), що спричинив летальний кінець. Результати. Хворі, у яких в анамнезі відзначалися цукровий діабет або миготлива аритмія, схильні до виникнення вторинних ішемічно-некротичних змін у стовбурі без геморагічних проявів. Причому, відмінності у групах хворих з ВСІ та ВСГ за наявністю в анамнезі цукрового діабету (відповідно 18,4% та 0%) та миготливої аритмії (відповідно 31,6% та 14,5%), були достовірними (р<0,05). Разом з тим, бульбарний рівень ураження у поєднанні з діенцефальним на початку перебігу відзначався лише при стовбурових ішеміях, що виникли вдруге (14,5%). У випадках вторинних стовбурових геморагій цього поєднання синдромів у дебюті даних ускладнень не було. Зміни температурних реакцій залежно від характеру вторинного стовбурового ускладнення також мало місце при півкульному ішемічному інсульті, частіше при ВСГ у 65,8% хворих і рідше при ВСІ у 43,5% (p<0,05). Висновки. ВСГ у стовбурі властиві: глибоке порушення свідомості та наявність у структурі синдрому офтальмоплегічних проявів у дебюті вторинного ускладнення; розлад терморегуляції, двосторонні пірамідні знаки та менінгеальний синдром. Для ВСІ у стовбурі характерні: наявність в анамнезі цукрового діабету чи миготливої аритмії, незначне зниження рівня неспання та наявність поєднаного ураження діенцефального та бульбарного рівнів на початку виникнення вторинних ускладнень. У хворих на півкульовий мозковий інсульт при появі ознак вторинних стовбурових ускладнень необхідно пам’ятати про загрозу їх геморагічного характеру, які є основою танатогенезу мозкового інсульту.
Acute cerebrovascular disorders in the form of stroke represent the primary issue in modern angioneurology, being the leading cause of disability and mortality among patients. The aim of the study was to identify the clinical differences of secondary brainstem hemorrhages (SBH) during the acute period of hemispheric stroke. Materials and Methods. To achieve this goal, we examined 107 patients with hemispheric stroke, including 40 women and 67 men aged 37 to 73 years, who exhibited clinical signs of secondary brainstem syndrome (SBS) that led to a fatal outcome. Results. Patients with a history of diabetes mellitus or atrial fibrillation were prone to secondary ischemic-necrotic changes in the brainstem without hemorrhagic manifestations. Notably, the differences between groups with secondary brainstem ischemia (SBI) and secondary brainstem hemorrhage (SBH) based on diabetes history (18.4% vs. 0%) and atrial fibrillation (31.6% vs. 14.5%) were statistically significant (p<0.05). Furthermore, bulbar-level damage combined with diencephalic involvement was observed only in secondary ischemic brainstem complications (14.5%) at the onset. In cases of secondary brainstem hemorrhage, this combination of syndromes was absent at the debut of complications. Changes in temperature regulation also depended on the type of secondary brainstem complication, occurring more frequently with SBH (65.8%) than with SBI (43.5%) (p<0.05). Conclusions. SBH in the brainstem is characterized by deep impairment of consciousness, ophthalmoplegic manifestations in the early stage, thermoregulation disorders, bilateral pyramidal signs, and meningeal syndrome. In contrast, SBI in the brainstem is associated with a history of diabetes mellitus or atrial fibrillation, mild reduction in wakefulness, and combined diencephalic and bulbar-level damage at the onset of complications. In patients with hemispheric stroke who exhibit signs of secondary brainstem complications, it is crucial to consider the risk of hemorrhagic nature, which forms the basis of stroke-related mortality.
