Дослідження вмісту малонового діальдегіду у ротовій рідині пацієнтів з хронічним генералізованим пародонтитом на тлі остеопенії та остеопорозу на тлі лікувально-профілактичноко комплексу

Abstract

Хронічний генералізований пародонтит (ХГП) на тлі остеопенії та остеопорозу супроводжується посиленням оксидативного стресу, що проявляється під вищенням рівня малонового діальдегіду (МДА) у ротовій рідині. Контроль перекисного окиснення ліпідів є необхідною складовою комплексного лікування таких хворих. Мета дослідження. Оцінити ефективність лікувально-профілактичного комплексу (ЛПК) щодо динаміки вмісту МДА у ротовій рідині пацієнтів із ХГП, ускладненим остеопенією та остеопорозом. Матеріали та методи. Обстежено 25 пацієнтів (25–55 років), розподілених на три групи: I – здорові (n=10); II – група порівняння (ХГП+остеопенія/ остеопороз, базова терапія; n=12); III – основна група (ХГП+остеопенія/остеопороз, базова терапія + ЛПК; n = 13). Вміст МДА визначали у ротовій рідині; статистичну достовірність оцінювали t-критерієм Стьюдента (р<0,01). Результати дослідження. На початку лікування рівень МДА перевищував норму у 2,05 рази в групі II (0,35±0,02 ммоль/л) та у 1,82 рази в групі III (0,31±0,02 ммоль/л). Через 3 місяці показник знизився на 20% у групі II та на 22,5% у групі III. Після 8 місяців, 1,5 та 2 років вміст МДА у групі II повертався до вихідних значень, тоді як у групі III зберігалось достовірне зниження: на 51,6%, 45,2% та 35,4% відповідно; рівень був удвічі нижчий, ніж у групі II. Висновки. Додавання ЛПК до базової терапії достовірно та стійко зменшує інтенсивність перекисного окиснення ліпідів, що підтверджується зниженням рівня МДА у ротовій рідині у віддалені терміни спостереження.

Chronic generalized periodontitis (CGP) on the background of osteopenia and osteoporosis is accompanied by enhanced oxidative stress, manifested by elevated malondialdehyde (MDH) levels in oral fluid. Effective control of lipid peroxidation is therefore a requisite element of comprehensive treatment in such patients. The purpose of the study was to evaluate the efficacy of a therapeuticpreventive complex (TPC) on the dynamics of MDH content in the oral fluid of patients with CGP complicated by osteopenia and osteoporosis. Materials and methods. Twenty-five patients aged 25–55 years were examined and allocated to three groups: I – healthy controls (n=10); II – comparison group (CGP+osteopenia/osteoporosis, basic therapy only; n=12); III – main group (CGP+osteopenia/osteoporosis, basic therapy+TPC; n=13). MDH levels were determined in oral fluid; statistical significance was assessed using Student’s t-test (p < 0.01). Research results. At baseline, MDH exceeded the normative value 2.05-fold in group II (0.35 ± 0.02 mmol/L) and 1.82-fold in group III (0.31±0.02 mmol/L). After 3 months MDH decreased by 20% in group II and by 22.5% in group III. At 8 months, 1.5 years and 2 years the MDH level in group II returned to baseline, whereas group III maintained significant reductions of 51.6%, 45.2% and 35.4%, respectively; the level was two-fold lower than in group II at all corresponding time points. Conclusions. Incorporation of the TPC into basic therapy produces a statistically significant and durable attenuation of lipid бperoxidation, as reflected by sustained decreases in oralfluid MDH during long-term follow-up.