Мета дослідження. Визначити рівень гігієни порожнини рота в осіб зрілого та похилого віку різних регіональних і професійних груп України та встановити регіональні, професійні й гендерні особливості гігієнічного
статусу. Матеріали і методи. Обстежено 131 особу
віком 55–69 років із різних регіонів України, які представляли медичні, офісні та промислові професійні
групи, а також мешканців зони ендемічного флюорозу.
Рівень гігієни порожнини рота оцінювали з використанням індексу Silness–Löe, індексу Stallard та показника
зубного каменю відповідно до стандартних методик.
Статистичну обробку результатів здійснювали з розрахунком середніх значень та їх стандартних похибок.
Результати. Встановлено виражені регіональні та
професійні відмінності гігієнічного статусу. Найбільш
сприятливі показники гігієни визначено у співробітників медичного наукового закладу, тоді як найгірші — у працівників хімічного, металургійного та гірничодобувного
виробництв. Для виробничих колективів характерним
було не лише підвищене накопичення м’якого зубного
нальоту, але й інтенсивна його мінералізація. У мешканців зони ендемічного флюорозу сформувався специфічний гігієнічний фенотип, що характеризувався помірним рівнем нальоту при високих показниках зубного
каменю. Гендерний аналіз показав стабільно гірший
гігієнічний статус у чоловіків у всіх обстежених групах.
Висновки. Гігієнічний статус порожнини рота в осіб
зрілого та похилого віку суттєво залежить від регіональних, професійних і гендерних чинників. Отримані
результати свідчать про необхідність розробки диференційованих профілактичних програм, орієнтованих
на групи підвищеного стоматологічного ризику.
Aim. To assess the level of oral hygiene in middle-aged and older adults from different regional and occupational groups in Ukraine and to identify regional, occupational,
and gender-related characteristics of oral hygiene status.
Materials and Methods. A total of 131 individuals
aged 55–69 years from various regions of Ukraine
were examined, representing medical, office-based, and
industrial occupational groups, as well as residents of a
fluorosis-endemic area. Oral hygiene status was evaluated
using the Silness–Löe plaque index, the Stallard index, and
the dental calculus index according to standard methods.
Statistical analysis included the calculation of mean
values and standard errors. Results. Pronounced regional
and occupational differences in oral hygiene status were
identified. The most favorable oral hygiene indicators
were observed among employees of a medical research
institution, whereas the poorest hygiene status was
found in workers of chemical, metallurgical, and mining
industries. Industrial workers demonstrated not only
increased plaque accumulation but also intensified plaque
mineralization. Residents of the fluorosis-endemic area
exhibited a specific oral hygiene phenotype characterized
by a moderate level of dental plaque combined with a high
degree of calculus formation. Gender analysis revealed
consistently poorer oral hygiene status in men across
all study groups. Conclusions. Oral hygiene status in
middle-aged and older adults is significantly influenced
by regional, occupational, and gender-related factors.
The findings indicate the need for the development and
implementation of differentiated preventive programs
targeted at groups with increased oral health risk.
