Актуальність дослідження зумовлена зростанням частоти звернень із синдромом лімфаденопатії в умовах первинної ланки медичної допомоги, що супроводжується високим рівнем клінічної невизначеності, гіпердіагностикою та затримкою етіологічної верифікації. За обмеженого часу й ресурсів лікар загальної практики потребує чіткої алгоритмізації діагностичного процесу з урахуванням диференційного спектра причин, прогностичних ознак і тактичних орієнтирів. Проблема відсутності уніфікованого клініко-логічного інструменту для гіпотетичної перевірки можливих варіантів діагнозу зумовлює необхідність впровадження покрокового протоколу, що поєднує структуроване клінічне мислення з доказовою доцільністю кожного етапу обстеження. Мета статті – науково обґрунтувати та емпірично апробувати поетапний протокол верифікації клінічних гіпотез щодо лімфаденопатії, беручи до уваги етіологію, вагомість клініко-анамнестичних маркерів та ефективність впровадження діагностичної логіки в умовах амбулаторної медичної практики.
The relevance of this study is determined by the increasing number of primary care consultations related to lymphadenopathy, which is often accompanied by clinical uncertainty, overdiagnosis, and delayed etiological verification. Under time and resource constraints, general practitioners require a clear algorithmic approach to the diagnostic process that takes into account the differential spectrum of causes, prognostic indicators, and tactical priorities. The lack of a unified clinical-logical tool for the hypothetical testing of possible diagnoses highlights the need for a stepwise protocol that combines structured clinical reasoning with evidence-based justification at each diagnostic stage.The aim of this article is to scientifically substantiate and empirically test a stepwise protocol for verifying clinical hypotheses regarding lymphadenopathy, considering the etiology, the significance of clinical and anamnestic markers, and the effectiveness of implementing diagnostic logic in outpatient medical practice.
