У статті проведено комплексний аналіз сучасної стратегії менеджменту анемічного синдрому при хронічній хворобі нирок (ХХН) на основі оновлених міжнародних клінічних настанов KDIGO 2026. Розглянуто патогенетичні аспекти розвитку анемії, зокрема роль гепсидину та порушення ферокінетики. Окреслено діагностичну значущість ключових лабораторних маркерів, зокрема рівнів сироваткового феритину та коефіцієнта насичення трансферину залізом (КНТЗ), для оцінки функціонального дефіциту заліза. Особливу увагу приділено порівняльному аналізу ефективності традиційних еритропоетинстимулюючих агентів (ESA) та інноваційного класу препаратів – інгібіторів пролілгідроксилази фактора, індукованого гіпоксією (HIF-PH). Визначено критерії безпеки та потенційні ризики застосування новітньої терапії у пацієнтів з онкологічним та кардіоваскулярним анамнезом.
This article provides a comprehensive analysis of current management strategies for
anemia in chronic kidney disease, based on the updated KDIGO 2026 clinical practice guidelines.
It reviews the pathophysiological mechanisms of anemia development, including the role of
hepcidin and altered iron homeostasis. The diagnostic value of key laboratory markers, particularly
serum ferritin and transferrin saturation, in assessing functional iron deficiency is highlighted.
Special emphasis is placed on a comparative analysis of the efficacy of traditional erythropoiesisstimulating agents and a novel class of drugs – hypoxia-inducible factor prolyl hydroxylase
inhibitors (HIF-PHIs). Furthermore, the safety considerations and potential risks associated with
these therapies in patients with a history of malignancy and cardiovascular disease are discussed.
