Мета роботи полягає у здійсненні контент-аналізу сучасних українських наукових досліджень для систематизації та узагальнення основних підходів до визначення поняття «комунікативний шум». Дослідження виявляє ключові смислові компоненти, що роз-кривають сутнісні особливості феномену, а також з’ясовує їхню кількісну представленість у науковому дискурсі.Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні методів контент-аналізу та кількісного аналізу. Шляхом контент-аналізу виявлено та класифіковано чотири основні смислові компоненти, які характеризують комунікативний шум: перешкода / бар’єр, причини виникнення, наслідки, контекст. Кількісний аналіз, проведений на матеріалі 50 дефініцій, допоміг встановити відсоткову представленість кожного з цих компонентів у сучасних нау-кових роботах. Такий підхід забезпечив об’єктивність і системність узагальнення наукових поглядів.Наукова новизна роботи полягає у проведенні першого в українському науковому про-сторі комплексного контент-аналізу визначень поняття «комунікативний шум». Уперше здійснено кількісне та якісне оцінювання представленості ключових смислових компонентів у масиві вітчизняних досліджень. Запропоновано узагальнене авторське визначення, що синте-зує найбільш поширені та релевантні аспекти трактування цього феномену, що робить його більш повним і точним.У висновках зазначено, що комунікативний шум є багатоаспектним і багатокомпо-нентним явищем, яке у 90% випадків трактоване як перешкода або бар’єр. Його причини та наслідки згадуються у 84% та 76% дефініцій відповідно, що підтверджує увагу дослідників до природи та наслідків цього феномену. Найменш вивченим виявився контекстуальний аспект – лише 24% визначень містять вказівки на специфічні сфери виникнення шуму. На основі цих висновків сформульовано авторське визначення, яке комплексно враховує усі виявлені аспекти.
The purpose of this article is to conduct a content analysis of modern Ukrainian scientific research to systematize and generalize the main approaches to defining the concept of “communicative noise.” The study made it possible to identify the key semantic components that reveal the essential features of the phenomenon and to determine their quantitative representation in scientific discourse.The research methodology, based on the application of content analysis and quantitative analysis, allowed for the identification and classification of four main semantic components that characterize communicative noise: obstacle/barrier, causes, consequences, and context. A quantitative analysis of 50 definitions made it possible to establish the percentage representation of each of these components in modern scientific works. This approach ensured objectivity and a systematic generalization of scientific views. The scientific novelty of the work lies in conducting the first comprehensive content analysis of the definitions of “communicative noise” in the Ukrainian scientific community. For the first time, a quantitative and qualitative assessment of the representation of the key semantic components in a body of domestic research has been carried out. A generalized author’s definition is proposed that synthesizes the most common and relevant aspects of the interpretation of this phenomenon, making it more complete and accurate.In conclusion, communicative noise is a multifaceted and multicomponent phenomenon that is treated as an obstacle or barrier in 90% of cases. Its causes and consequences are mentioned in 84% and 76% of the definitions, respectively, confirming researchers’ attention to the nature and consequences of this phenomenon. The contextual aspect was found to be the least studied, with only 24% of the definitions indicating specific areas where noise occurs. Based on these conclusions, an author’s definition was formulated that comprehensively considers all the identified aspects.
