Abstract:
Артеріальна гіпертензія (АГ) у новонароджених є відносно рідкісним, проте клінічно значущим патологічним станом, який асоціюється з ризиком гострих гемодинамічних порушень, ураженням органів-мішеней та несприятливими довгостроковими наслідками. Попри нижчу частоту
порівняно з іншими періодами дитячого віку, в останні роки частота виявлення неонатальної гіпертензії зростає, що пов’язано із вдосконаленням методів інтенсивної терапії, підвищенням виживаності передчасно народжених новонароджених та розширенням можливостей неонатального
моніторингу артеріального тиску (АТ) у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених. Неонатальна АГ визначається як стійке підвищення систолічного та/або діастолічного артеріального тиску понад 95-й перцентиль для постконцептуального віку, гестаційного віку та маси
тіла при повторних вимірюваннях, виконаних щонайменше тричі у стандартизованих умовах. Показники, що перевищують 99-й перцентиль, розцінюються як тяжка гіпертензія та потребують негайної діагностичної оцінки з метою виключення потенційно небезпечних причин і своєчасного
початку лікування.
