У статті проаналізовано сучасний стан та перспективи розвитку
медичного туризму на базі клінічного санаторію імені М.І.Пирогова (санаторій
«Куяльник»). Розкрито унікальність природно-ресурсного потенціалу Куяльницького лиману, зокрема бальнеологічні властивості його сульфідно-мулових
грязей та ропи, що за своїми характеристиками є аналогами ресурсів Мертвого
моря. Проведено компаративний аналіз стратегій менеджменту вітчизняного
об’єкта та ізраїльського кластера «Мертве море», що дозволило виявити
критичні інфраструктурні та сервісні розриви.
Автори провели комплексний аналіз природних ресурсів та діяльності
санаторію «Куяльник», виділили реальні та потенційні можливості данного
об’єкту медичного туризму, врахували застосування процедур з грязями та
ропою у відповідних галузях медицини за профілем курорту, довели ефективність такого лікування та запропонували конкретні шляхи подолання кризових
явищ та перспективні напрямки розвитку санаторію.
Визначено ключові проблемні аспекти: екологічна деградація лиману,
зношеність матеріально-технічної бази, недостатня цифровізація та відсутність
міжнародної сертифікації медичних послуг. Обґрунтовано необхідність впровадження моделі державно-приватного партнерства та розширення реабілітаційного
профілю закладу в контексті післявоєнного відновлення. Запропоновано
комплекс заходів щодо модернізації сервісного складника та маркетингової
стратегії для підвищення конкурентоспроможності санаторію на європейському
ринку медичного туризму.
На думку авторів, реалізація запропонованих екологічних та сервісних
рішень у поєднанні з урахуванням досвіду Ізраїлю, а також раціональним
використанням унікальних ресурсів в медичних галузях дозволить санаторію
«Куяльник» зайняти відповідне місце в ієрархії світового медичного туризму.
The article analyzes the current state and development prospects of
medical tourism based on the Pirogov Clinical Sanatorium ("Kuyalnik" Sanatorium).
The uniqueness of the natural resource potential of the Kuyalnik Estuary is revealed,
in particular the balneological properties of its sulfide-silt mud and brine, which are
identical to the resources of the Dead Sea. A comparative analysis of management
strategies between the domestic facility and the Israeli "Dead Sea" cluster was
conducted, which allowed for the identification of critical infrastructural and service
gaps.
The authors conducted a comprehensive analysis of the natural resources and
operations of the 'Kuyalnik' sanatorium, identified the real and potential opportunities
of this medical tourism facility, and factored in the application of peloids and brine
procedures across relevant medical fields based on the resort's profile. Furthermore,
they demonstrated the efficacy of such treatment, proposed specific pathways to
overcome crisis phenomena, and outlined promising directions for the sanatorium's
future development.
Key problematic aspects were identified: ecological degradation of the estuary,
deterioration of the material and technical base, insufficient digitalization, and lack of
international certification of medical services. The necessity of implementing a publicprivate partnership model and expanding the rehabilitation profile of the facility in the
context of post-war recovery is substantiated. The author proposes a set of measures to
modernize the service component and marketing strategy to increase the
competitiveness of the sanatorium in the European medical tourism market.
According to the authors, the implementation of the proposed ecological and
service-oriented solutions, combined with leveraging Israel's experience and the
rational utilization of unique resources across medical fields, will allow the 'Kuyalnik'
sanatorium to take its rightful place in the global medical tourism hierarchy.
