Традиційна кардіореабілітація має доведену клінічну користь, проте її реальне
охоплення пацієнтів після гострих серцево-судинних подій залишається недостатнім. У сучасних
оглядах зазначено, що до програм кардіореабілітації залучається лише 10-30% осіб, які мають
показання до такого втручання. На цьому тлі цифрові реабілітаційні платформи розглядаються
як інструмент розширення доступу, підвищення прихильності та посилення безперервності
спостереження. Мета. Визначити ефективність інтеграції цифрових реабілітаційних платформ у
комплексну терапію пацієнтів після гострих серцево-судинних подій. Матеріали і методи. Для
аналітичного огляду літератури пошук проведено в базах PubMed, Scopus і Web of Science. У
дослідженні застосовані методи бібліосемантичного аналізу, порівняння, узагальнення та
контент-аналізу. Результати. Наукові докази, що підтверджують інтеграцію цифрових
реабілітаційних платформ у комплексну терапію пацієнтів після гострих серцево-судинних подій,
свідчать про покращення функціональних можливостей, фізичної активності та дотримання
реабілітаційних програм. Телемедичні формати сприяють покращенню показника VO₂peak, відстані
6-хвилинної ходьби, обсягу помірної та інтенсивної фізичної активності, а також дотримання
режиму лікування. Найбільший ефект спостерігався при поєднанні носимих пристроїв та мобільних
додатків у пацієнтів після гострого коронарного синдрому. Це забезпечило краще дотримання
реабілітаційних рекомендацій та вищий рівень задоволеності пацієнтів. Водночас інтерпретація
клінічно значущих сигналів, коригування інтенсивності фізичних навантажень, аналіз симптомів
та прийняття рішень залишаються у компетенції команди. Висновки. Цифрові платформи доцільно розглядати як інтегрований модуль стандартної кардіореабілітації, що підсилює
персоналізацію, самоконтроль і безперервність клінічного супроводу.
Traditional cardiac rehabilitation has proven clinical benefits; however, its actual uptake among
patients following acute cardiovascular events remains insufficient. Recent reviews indicate that only 10–30%
of individuals who are eligible for such intervention actually participate in cardiac rehabilitation programs.
Against this backdrop, digital rehabilitation platforms are viewed as a tool for expanding access, improving
adherence, and enhancing the continuity of care. Aim. To determine the effectiveness of integrating digital
rehabilitation platforms into comprehensive therapy for patients following acute cardiovascular events.
Materials and methods. For this analytical literature review, a search was conducted in the PubMed, Scopus,
and Web of Science databases. The study employed methods of bibliosemantic analysis, comparison,
generalization, and content analysis. Results. Scientific evidence supporting the integration of digital
rehabilitation platforms into comprehensive therapy for patients following acute cardiovascular events
indicates improvements in functional capacity, physical activity, and adherence to rehabilitation programs.
Scientific studies have shown that telemedicine formats improved VO₂peak, 6-minute walk distance, the
volume of moderate and vigorous physical activity, and adherence to treatment. The greatest effect was
observed when combining wearable devices and mobile apps following acute coronary syndrome. They
demonstrated better adherence to rehabilitation recommendations and higher patient satisfaction. At the
same time, the interpretation of clinically significant signals, adjustment of exercise intensity, analysis of
symptoms, and decision-making remain the responsibility of the team. Conclusions. Digital platforms should
be viewed as an integrated module of standard cardiac rehabilitation, enhancing personalization, selfmonitoring, and the continuity of clinical care.
