The study of beta-blocker toxicity in elderly patients with comorbidities is relevant due to the high risk of
medication-related complications in the perioperative period. The aim of the study was to investigate the clinical case
of a 78-year-old man with hypertension and ischemic heart disease who experienced postoperative complications due
to uncontrolled metoprolol intake. The patient underwent elective cataract surgery under propofol sedation, having
taken 25 mg of metoprolol daily prior to the procedure. The analysis utilised methods of clinical observation, medication
history assessment, and monitoring of physiological parameters. The course of a postoperative complication caused
by beta-blocker toxicity was examined, manifesting as bradycardia (45-48 beats/min), hypotension (80/50 mmHg), and
reduced consciousness level (Glasgow Coma Scale 11-12 points). Postoperative amnesia in the patient suggested possible
delirium, necessitating regular screening. It was determined that unintentional additional metoprolol intake resulted
from discrepancies in the medication history. The effectiveness of interventions, including atropine administration,
crystalloid infusion, and oxygen therapy, was analysed, which led to partial recovery of consciousness (Glasgow Coma Scale
13-14 points) and an increase in heart rate to 50-54 beats/min. It was concluded that the absence of initial pathological
changes during daytime checks highlights the need for continuous monitoring to detect delirium, which frequently
occurs in elderly patients. Robust medication reconciliation, including physical inspection of personal belongings and
patient education, could prevent such incidents. The study results have practical value for anesthesiologists, surgeons,
and clinical pharmacists, who can use these findings to improve medication reconciliation protocols and delirium
screening in the perioperative period, enhancing patient safety.
Дослідження випадків токсичності бета-блокаторів у літніх пацієнтів із супутніми захворюваннями актуальне через високий ризик медикаментозних ускладнень у періопераційний період. Метою роботи було вивчення клінічного випадку 78-річного чоловіка з гіпертонічною хворобою та ішемічною хворобою серця, який переніс післяопераційні ускладнення через неконтрольоване приймання метопрололу. Пацієнт переніс планову операцію з видалення катаракти під седацією пропофолом, до операції щоденно приймав метопролол по 25 мг. Для аналізу використано методи клінічного спостереження, оцінки медикаментозного анамнезу та моніторингу фізіологічних параметрів. Було досліджено перебіг післяопераційного ускладнення, спричиненого токсичністю бета-блокаторів, що проявилося брадикардією (частота серцевих скорочень 45–48/хв), гіпотензією
(артеріальний тиск 80/50 мм рт. ст.) та зниженням рівня свідомості (за шкалою ком Глазго 11–12 балів). Амнезія післяопераційних подій у пацієнта вказала на можливий делірій, що вимагає регулярного скринінгу. Було встановлено, що ненавмисне додаткове приймання метопрололу стало результатом невідповідності в медикаментозному анамнезі. Було проаналізовано ефективність застосованих заходів, зокрема введення
атропіну, інфузії кристалоїдів та кисневої терапії, що сприяло частковому відновленню стану свідомості за шкалою ком Глазго до 13–14 балів, підвищення частоти серцевих скорочень 50–54/хв. Було узагальнено, що відсутність початкових патологічних змін під час денних перевірок вказує на потребу безперервного моніторингу для виявлення делірію, який часто виникає у літніх пацієнтів. Надійне узгодження медикаментів, включаючи
фізичну перевірку особистих речей та навчання пацієнтів, могло б запобігти таким інцидентам. Результати дослідження мають практичну цінність для лікарів-анестезіологів, хірургів та клінічних фармацевтів, які можуть використовувати ці дані для вдосконалення протоколів узгодження медикаментів та скринінгу делірію в періопераційний період, підвищуючи безпеку пацієнтів.
