Порівняльна характеристика маркерів запалення при вперше діагностованому цукровому діабеті 2-го типу, діабеті в анамнезі та предіабеті в пацієнтів, госпіталізованих із COVID-19

Abstract

Цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) залишається однією з найпоширеніших неінфекційних хвороб у світі. Серед пацієнтів, госпіталізованих із COVID-19 спостерігається висока частка гіперглікемії або ЦД2 в анамнезі (ЦД2А), що підви-щує ризик тяжкого перебігу інфекції та розвитку ускладнень. Пацієнти із вперше діагностованим ЦД2 (ВДЦД2) потребу-ють особливої уваги, як група найвищого ризику значного погіршення стану та летальності. Метою цього дослідження було оцінити рівень маркерів запалення в пацієнтів із COVID-19, які мали ВДЦД2 чи наявний ЦД2А чи предіабет (ПД). Матеріал і методи. Ретроспективно було вивчено 2030 медичних карток пацієнтів, госпіталізованих із COVID-19, з яких 150 карток проаналізовані більш детально. Аналізувалися вік, стать, вага, індекс маси тіла (ІМТ), артеріальний тиск. До-сліджували результати багаторазових вимірів глюкози крові натщесерце, показник глікованого гемоглобіну (HbA1c), ке-тонових тіл, рН крові, бікарбонату НСО3, С-реактивного білка (СРБ), Д-димеру, феритину, прокальцитоніну, креатиніну, лактатдегідрогенази (ЛДГ). Результати. З 2030 госпіталізованих пацієнтів 253 (12,46%) пацієнта мали ЦД2А, 34 (1,68%) пацієнта мали ВДЦД2, ще 13 (0,64%) пацієнтів – ПД. Серед пацієнтів із ВДЦД2 45,00% були молодше 60 років, із них 20,58% – молодше 50 років. Виявлено тенденцію до вищої частоти ускладнень, пов’язаних з основним захворюван-ням на COVID-19, у пацієнтів із ВДЦД2 порівняно з пацієнтами з ПД та ЦД2А: гострий респіраторний дистрес-синдром (26,47% проти 15,38% та 17,48%, р=0,330), синдром поліорганної недостатності (14,71% проти 7,69% та 8,74%, р=0,336), сепсис (2,94% проти 0% та 7,77%, р=0,451). Максимальні медіанні рівні глюкози в стаціонарі були значно вищими в пацієнтів із ВДЦД2 порівняно з ПД та ЦД2А (p=0,048). Статистично значуща різниця між пацієнтами з ВДЦД2 і ЦД2А сто-сувалася рівнів феритину (985,2[503,0-1373,0] проти 517,05[248,75-986,50], р=0,003) і ЛДГ (420[295-513] проти 288[235-430], р=0,003). Не виявлено статистично значущих відмінностей між медіанними рівнями в пацієнтів із ВДЦД2 і ЦД2А по СРБ (103,94[58,45-160,84] проти 86,17[32,94-165,78], р=0,29) та Д-димеру (1,02[0,66-3,62] проти 0,95[0,51-2,25], р=0,05). 20,59% пацієнтів із ВДЦД2 під час госпіталізації виявлений діабетичний кетоацидоз (ДКА), що значно вище показника в пацієнтів із ЦД2А. Висновки. Частка ВДЦД2 серед госпіталізованих пацієнтів становила 1,68%. Пацієнти з ВДЦД2 мали вищі рівні глікемії, маркерів запалення та ушкодження тканин (СРБ, феритин, Д-димер, ЛДГ) та тенденцію до частішого розвитку ДКА ніж пацієнти з ЦД2А.

Type 2 diabetes (T2D) remains one of the most common non-communicable diseases worldwide. Among patients hospital-ized with COVID-19, there is a high proportion of hyperglycemia or a history of T2D, which increases the risk of severe infection and complications. Patients with newly diagnosed diabetes require spe-cial attention, as they are at the highest risk group for significant deterioration and mortality. The aim was to assess the levels of in-flammatory markers in patients with COVID-19 who had newly diag-nosed T2D (ND), pre-existing T2D (PDD), or prediabetes (PD). Mate-rial and methods. A retrospective review of 2.030 medical records of patients hospitalized with COVID-19 was conducted, of which 150 records were analyzed in more detail. Age, sex, weight, body mass index, and blood pressure were analyzed. The results of mul-tiple measurements of fasting blood glucose, glycated hemoglobin (HbA1c), ketone bodies, blood pH, bicarbonate, C-reactive protein, D-dimer, ferritin, procalcitonin, creatinine, and lactate dehydrogenase were studied. Results. Of the 2.030 hospitalized patients, 253 (12.46%) patients had PDD, 34 (1.68%) patients had ND, and another 13 (0.64%) patients had PD. Among patients with ND, 45% were un-der 60 years of age, of which 20.58% were under 50 years of age. A trend toward a higher incidence of complications associated with the underlying COVID-19 disease was observed in patients with ND compared to patients with PD and PDD: acute respiratory distress syndrome (26.47% vs. 15.38% and 17.48%, p=0.330), multiple or-gan failure syndrome (14.71% vs. 7.69% and 8.74%, p=0.336), and sepsis (2.94% vs. 0% and 7.77%, p=0.451). Median maximum glu-cose levels during hospitalization were significantly higher in pa-tients with ND compared to patients with PD and PDD (p=0.048). A statistically significant difference between patients with ND and PDD concerned the levels of ferritin (985.2 [503–1373] vs. 517.05 [248.75–986.5], p=0.003) and lactate dehydrogenase (420 [295–513] vs. 288 [235–430], p=0.003) was found. No statistically significant differences were observed between the median levels of C-reactive protein (103.94 [58.45–160.84] vs. 86.17 [32.94–165.78], p=0.29) and D-dimer (1.02 [0.66–3.62] vs. 0.95 [0.51–2.25], p=0.05) in patients with ND and PDD. Diabetic ketoacidosis was detected in 20.59% of patients with ND during hospitalization, which was significantly higher than in patients with PDD. Conclusions. The proportion of ND among hospitalized patients was 1.68%. Patients with ND had higher levels of glycemia, markers of inflammation, and tissue dam-age (C-reactive protein, ferritin, D-dimer, lactate dehydrogenase), and a tendency toward more frequent diabetic ketoacidosis com-pared to patients with PDD.