Мета: оцінити доцільність і можливості включення медичного виробу Хьюмер Деконгестант (гіперосмолярний розчин з комплексом Captomucil®) до комплексного лікування медикаментозного риніту (МР), індукованого назальними деконгестантами, основу якого становить відмова від адреноміметиків. Об’єкт і методи дослідження. Протягом
вересня–грудня 2025 р. обстежено 12 пацієнтів з верифікованим МР (основна група) та 10 практично здорових добровольців (контрольна група). В усіх пацієнтів основної групи комплексний підхід включав поступову або повну відмову
від назальних адреноміметиків та використання Хьюмер Деконгестанту в режимі 1–2 впорскування в кожен носовий хід
3–4 рази на добу. Програма обстеження: мукоциліарний кліренс (желатинові плівки з метиленовим синім), суб’єктивна
оцінка носового дихання за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ) (0–10 балів), передня активна риноманометрія (риноманометр OPTIMUS), ольфактометрія (тест Сніффін Стікс, параметри T, D, I, TDI), назоцитограма, відеоендоскопія, оцінка
якості життя за SNOT-22. Спостереження тривало 1 міс. Результати. До початку комплексного лікування мукоциліарний
кліренс у пацієнтів з МР був достовірно гіршим, ніж у групі контролю (24,5±0,3 проти 14,5±0,2 хв; р<0,01). Через 15 днів
він відновився до 16,8±0,2 хв (р<0,01), наблизившись до норми. Показник за ВАШ знизився з 8,3±0,3 до 3,1±0,3 бала
(р<0,05). Сумарний бал SNOT-22 зменшився з 55,22±1,12 до 25,33±1,12 (р<0,01), що майже втричі перевищує мінімально клінічно значущу різницю (MCID ≈8,9 бала). Покращення нюхової функції мало кондуктивний характер: показники T
та I тесту Сніффін Стікс достовірно зросли (р<0,01). Риноманометрія підтвердила зниження назального опору без фармакологічної стимуляції α-адренорецепторів. Назоцитограма після курсу наблизилася до умовно нормальної картини.
Повністю відмовилися від адреноміметиків 7 (58,3%) пацієнтів, решта суттєво скоротили їх застосування; протягом 1 міс
жоден пацієнт не повернувся до попереднього режиму. Висновки. Включення Хьюмер Деконгестанту до комплексного
лікування МР, що базується на поступовій відмові від назальних адреноміметиків, сприяє відновленню мукоциліарної
функції, зниженню назального опору, покращенню нюху кондуктивного характеру та підвищенню якості життя. Дія засобу реалізується через муколітичний вплив комплексу Captomucil® та осмотичний протинабряковий ефект гіперосмолярного розчину без ризику вазоплегії або медикаментозної залежності.
Objective: to evaluate the feasibility and rationale
for including the medical device Humer Decongestant (hyperosmolar solution with Captomucil® complex) as a component
of a comprehensive approach to decongestant-induced rhinitis medicamentosa (RM), the cornerstone of which is the cessation of adrenomimetics. Materials and methods. Between
September and December 2025, 12 patients with verified RM
(study group) and 10 healthy volunteers (control group) were
examined. All study group patients received a comprehensive
approach comprising gradual or complete cessation of nasal
adrenomimetics alongside application of Humer Decongestant
(1–2 sprays per nostril, 3–4 times daily). Assessment included:
mucociliary clearance (gelatin films with methylene blue),
subjective nasal airflow assessment by VAS (0–10), anterior
active rhinomanometry (OPTIMUS rhinomanometer), olfactometry (Sniffin’ Sticks test; T, D, I, TDI parameters), nasal cytology, videoendoscopy, and quality of life assessment by SNOT-
22. Follow-up duration was one month. Results. At baseline,
mucociliary clearance in RM patients was significantly impaired
compared to controls (24.5±0.3 min vs. 14.5±0.2 min, p<0.01).
After 15 days it recovered to 16.8±0.2 min (p<0.01), approaching normal values. VAS score decreased from 8.3±0.3 to 3.1±0.3
( p < 0 . 0 5 ) . T o t a l S N O T - 2 2 s c o r e d e c l i n e d f r o m
55.22±1.12 to 25.33±1.12 (p<0.01), nearly three times
exceeding the minimal clinically important difference
(MCID≈8.9). Olfactory improvement was of conductive type,
with significant increases in Sniffin’ Sticks T and I scores
(p<0.01). Rhinomanometry confirmed reduced nasal resistance
without pharmacological α-receptor stimulation. Post-treatment nasal cytology approached a conditionally normal pattern. Complete cessation of adrenomimetics was achieved in 7
(58.3%) patients; the remainder substantially reduced their
use. No patient resumed prior decongestant use during
the one-month follow-up. Conclusions. Incorporating Humer
Decongestant into a comprehensive approach to RM alongside
adrenomimetic withdrawal facilitates mucociliary restoration,
reduction of nasal resistance, conductive olfactory improvement, and quality-of-life enhancement. Its effects are mediated through the mucolytic action of Captomucil® and the osmotic decongestant effect of the hyperosmolar solution,
without risk of vasoplegia or drug dependence.
