Мета роботи – розробка теоретичної моделі вибірки військовослужбовців ЗСУ Одеського регіону, спрямованих на поліграфне обстеження, та на основі верифікованих епідеміологічних параметрів оцінити поширеність психофізіологічних конфаундерів і їхній вплив на прогностичну цінність
результатів тесту. Здійснене клінічне моделювання з конструюванням теоретичної вибірки
N=94 на основі верифікованих епідеміологічних даних щодо поширеності посттравматичного
стресового розладу (ПТСР), легкої черепно-мозкової травми (лЧМТ), розладів сну та розладів,
пов’язаних із прийомом аокроголю, серед комбатантів (2022-2024). Проведена Байєсівська
оцінка прогностичної цінності поліграфного результату з урахуванням модельного
конфаундерного профілю. У змодельованій вибірці 42,6% мали ПТСР, 24,5% – лЧМТ в
анамнезі, 61,7% – клінічно значущі порушення сну, 27,7% – поточну психофармакотерапію.
Хоча б один суттєвий конфаундер виявлено у 92,6% учасників, два і більше – у 68,1%.
Байєсівська модель продемонструвала зниження позитивної прогностичної цінності (PPV) з
24,1% у стандартній популяції до 18,1% у змодельованій вибірці: 4 з 5 «позитивних»
результатів у цій популяції є потенційно хибними. Тому, конфаундерний профіль
змодельованої вибірки є критичним з точки зору достовірності поліграфного обстеження.
Застосування тесту без попередньої психіатричної оцінки є методологічно неспроможним у
даному клінічному контексті.
The purpose of the study is to construct a theoretical sample model of Ukrainian Armed Forces servicemen from the Odessa region who were sent for polygraph examination, and based on verified epidemiological parameters, to assess the prevalence of psychophysiological confounders and their impact on the predictive value of the test results. Clinical modeling was conducted by constructing a theoretical sample of N=94 based on verified epidemiological data on the prevalence of post-traumatic stress disorder (PTSD), mild traumatic brain injury (mTBI), sleep disorders, and disorders related to alcohol use among combatants (2022-2024). A Bayesian evaluation of the predictive value of the polygraph result was carried out, considering the modeled confounder profile. In the modeled sample, 42.6% had PTSD, 24.5% had a
history of mTBI, 61.7% had clinically significant sleep disorders, and 27.7% were undergoing current psychopharmacotherapy. At least one significant confounder was identified in 92.6% of participants, and two or more in 68.1%. The Bayesian model demonstrated a decrease in positive predictive value (PPV) from 24.1% in the standard population to 18.1% in the simulated sample: 4 out of 5 'positive' results in this population are potentially false. Therefore, the confounder profile of the simulated sample is critical in terms of the reliability of the polygraph examination. The use of the test without prior psychiatric assessment is methodologically untenable in this clinical context.
