In Ukraine, there is a significant demand for dental services across all population strata, which should
be accessible at a high level regardless of the ownership type of medical institutions. The contemporary concept of
providing high-quality dental care involves the active use of digital technologies, particularly in surgical dentistry.
However, various objective and subjective factors complicate the implementation of patient-oriented, accessible,
continuous, and timely dental care, as well as disease prevention. One of the key factors is the absence of digital and
conventional clinical protocols for surgical dental care approved by the Ministry of Health of Ukraine, including time
standards and relative value units (CULs) for procedural complexity.
Concurrently, digital technologies such as computer-aided diagnostics and treatment planning, intraoral
scanning, navigational surgical and orthodontic templates, 3D printing of models and dental prostheses, are
becoming increasingly prevalent not only in prosthodontics and orthodontics but also in maxillofacial surgery.
Conclusion. Considering the critical importance of providing surgical dental care to the Ukrainian population,
the development of new medical-technological protocols, including digital ones, is an essential task to ensure
high-quality care in this field. This encompasses improving diagnostic and treatment methodologies, as well as
establishing scientifically substantiated time standards for corresponding procedures and objective relative value
units for dental surgeons’ clinical workload.
В Україні існує значна потреба в стоматологічних послугах серед усіх верств населення, які повинні бути доступними на високому рівні незалежно від форми власності медичних закладів. Сучасна концепція надання високоякісної стоматологічної допомоги передбачає активне використання цифрових технологій, зокрема у хірургічній стоматології. Проте, наявність об’єктивних та суб’єктивних факторів ускладнює реалізацію пацієнто-орієнтованої, доступної, безперервної та своєчасної стоматологічної допомоги, а також профілактики захворювань. Одним із ключових факторів є відсутність
затверджених МОЗ України цифрових і звичайних клінічних протоколів надання хірургічної стоматологічної допомоги, включаючи нормативи часу та умовні одиниці трудомісткості. Водночас цифрові технології, такі як комп’ютерна діагностика й планування, інтраоральне сканування, використання
навігаційних хірургічних та ортодонтичних шаблонів, 3D-друк моделей та зубних протезів, стають дедалі більш поширеними не лише в ортопедії чи ортодонтії, а й у щелепно-лицевій хірургії. Висновок. Враховуючи особливу актуальність надання населенню України стоматологічної хірургічної допомоги, важливим завданням є розробка нових медико-технологічних протоколів, у тому числі й цифрових, які забезпечать високий рівень якості допомоги в цій сфері. Це включає не лише вдосконалення методів діагностики та лікування, але й встановлення науково обґрунтованих нормативів тривалості відповідних процедур та об’єктивних умовних одиниць трудомісткості роботи лікарівстоматологів на хірургічному прийомі.
