Патофізіологічні механізми функціональних і структурно-метаболічних порушень сполучної тканини у нащадків опромінених тварин: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина»

Abstract

Іонізуюче випромінювання є одним із найпотужніших екзогенних ушкоджуваних чинників, здатних ініціювати багатовекторні порушення на клітинному та молекулярному рівнях. Його біологічна дія реалізується через поєднання прямих ефектів – ушкодження ДНК, мембран і білкових комплексів – та опосередкованих реакцій, зокрема оксидативного стресу, дисрегуляції сигнальних шляхів і ферментативних мереж. Сукупність цих подій запускає довготривалі метаболічні зсуви у тканинах-мішенях. Особливої уваги набуває проблема міжпоколінних наслідків, за якої вплив опромінення на батьківський організм відображається у зміненому соматичному й метаболічному фенотипі потомства через геномні, епігенетичні та системно-метаболічні механізми. Дослідження таких ефектів має фундаментальне значення для сучасної радіобіології й екологічної медицини, є прикладно важливим для медицини катастроф та формує доказову базу для популяційної генетики і біомоніторингу радіаційних ризиків.

Ionizing radiation is one of the most powerful exogenous damaging factors capable of initiating multivector disturbances at the cellular and molecular levels. Its biological action is mediated by a combination of direct effects – damage to DNA, membranes, and protein complexes – and indirect reactions, including oxidative stress, dysregulation of signaling pathways, and impairment of enzymatic networks. Together, these events trigger long-term metabolic shifts in target tissues.The problem of intergenerational effects, in which radiation exposure of the parental organism is manifested in altered somatic and metabolic phenotypes of the offspring through genomic, epigenetic, and systemic-metabolic mechanisms, is of particular importance. Studying such effects is of fundamental significance for modern radiobiology and environmental medicine, has practical relevance for disaster medicine, and contributes to the evidence base for population genetics and biomonitoring of radiation risks.