Дослідження присвячено вивченню маркерів кісткового метаболізму ротової рідини пацієнтів із вторинними біологічними ускладненнями (периімплантит) та за їх відсутності, які не менш ніж 10 років використовували незнімні ортопедичні конструкції з опорою на дентальні імплантати для лікування часткової вторинної адентії. У всіх пацієнтів було діагностовано хронічний генералізований пародонтит різного ступеня важкості. Ціль нашої роботи – провести оцінку біохімічних показників ротової рідини, що характеризують стан кісткового метаболізму в осіб із запаленнями тканин пародонта, які не менш ніж 10 років використовували незнімні ортопедичні конструкції з опорою на дентальні імплантати для заміщення малих та середніх дефектів зубних рядів без вторинних біологічних ускладнень та з ускладненнями. Матеріали та методи дослідження. Біохімічний аналіз ротової рідини був проведений у 24 пацієнтів із хронічним генералізованим пародонтитом різного ступеня важкості у стадії загострення, які використовували не менше ніж 10 років незнімні ортопедичні конструкції з опорою на дентальні імплантати для лікування часткової вторинної адентії. Пацієнтів було поділено на дві дослідні групи. Першу групу становили 12 осіб без вторинних біологічних ускладнень, другу групу – 12 пацієнтів із вторинними біологічними ускладненнями (периімплантит). Вивчали активність лужної фосфотази, кислої фосфотази, співвідношення активності лужної фосфотази до кислої фосфотази ЛФ/КФ, що є показником процесів остеогенезу й остеолізу. Результати дослідження та їх обговорення. Результати проведеного дослі-дження показали, що у всіх пацієнтів у ротовій рідині активність кислої фосфатази була на високому рівні порівняно з реферантними значеннями норми. В осіб 1-ї групи (без ускладнень) активність цього ферменту була збільшена на 100% (р˂0,001), а в 2-й групи (з ускладненнями) – на 125% (р˂0,001), що свідчить про розвиток запального процесу в порожнині рота. Під час порівняльного аналізу визначення активності кислої фосфатази між двома групами в ротовій рідині пацієнтів достовірної різниці не було виявлено (р1˃0,1). Активність лужної фосфатази мала вірогідне зниження порівняно з показниками норми як у групі без ускладнень, так і в групі з ускладненнями – в 1,9 (р˂0,001) та у 2,3 раза (р˂0,001) відповідно. В осіб 2-ї групи з ускладненнями активність даного ферменту фосфатази була на 16,3% (р1˃0,1) меншою за значення 1-ї групи, де ускладнень не було виявлено, але ці відмінності були не вірогідними. Індекс мінералізації істотно був знижений у пацієнтів першої та другої груп на тлі хронічного генералізованого паро-донтиту. Висновки. Таким чином, на підставі отриманих результатів досліджень можна зробити висновок, що показники маркерів кісткового метаболізму (КФ, ЛФ та співвідношення індексу мінералізації) в осіб, у яких було діагностовано хронічний генералізований пародонтит різного ступеня у стадії загострення і які понад 10 років користувалися незнімними ортопедичними конструкціями з опорою на дентальні імплантати, не мають впливу на частоту виникнення вторинних ускладнень з боку імплантних тканин.
The study is devoted to the study of markers of bone metabolism of the oral fluid of patients with secondary biological complications (periimplantitis) and in their absence for at least 10 years using non-removable orthopedic constructs based on dental implants for the treatment of partial secondary adentia. All patients were diagnosed with chronic generalized periodontitis of varying severity. Purpose of our work. To assess the biochemical parameters of the oral fluid characterizing the state of bone metabolism in persons with periodontal tissue inflammations who have used non-removable orthopedic structures with dental implants for at least 10 years to replace small and medium defects of the dentition without secondary biological complications and with complications. Materials and methods of research. Biochemical analysis of the oral fluid was carried out in 24 patients with chronic generalized periodontitis of varying severity in the exacerbation stage, who used at least 10 years of non-removable orthopedic structures with support on dental implants for the treatment of partial secondary adentia. Patients were divided into two study groups. The first group consisted of 12 people without secondary biological complications, the second group consisted of 12 patients with secondary biological complications (periimplantitis). The activity of alkaline phosphotase, acidic phosphotase, the ratio of alkaline phosphotase activity to acidic phosphotase ALP/ ACP, which is an indicator of the processes of osteogenesis and osteolysis, was studied. Study results and discussion. The results of the study showed that in all patients in the oral fluid, the activity of acid phosphatase was at a high level compared to the reference values of the norm. In persons of the 1st group (without complications), the activity of this enzyme was increased by 100% (p ˂ 0.001), and in the 2nd group (with complications) by 125% (p ˂ 0.001), which indicates the development of the inflammatory process in the oral cavity. In a comparative analysis of the determination of acid phosphatase activity between the two groups, no significant difference was found in the oral fluid of patients (р1˃0,1). The activity of alkaline phosphatase had a likely decrease in relation to the normal values both in the group without complications and in the group with complications – 1.9 (p˂0.001) and 2.3 times 1.9 (p˂0.001), respectively. In persons of the 2nd group with complications, the activity of this phosphatase enzyme was 16.3% (p1˃0.1) less than the values of the 1st group where no complications were found, but these differences were not likely. The mineralization index was significantly reduced in patients of the first and second groups against the background of chronic generalized periodontitis. Conclusions. Thus, based on the results of studies, it can be concluded that the indicators of markers of bone metabolism (ALP, ACP and their ratio of the mineralization index) in persons who were diagnosed with chronic generalized periodontitis of varying degrees in the exacerbation stage and who used non-removable orthopedic structures with the support of dental implants for more than 10 years have no effect on the frequency of occurrence of secondary complications from implant tissues.
