The Efficacy and Safety of Regional Anesthesia in Patients with Combat–Related Limb Injuries During Treatment in Frontline Hospitals and Interhospital Transport

Abstract

Objective. A comparative analysis of the effi cacy and safety of various types of analgesia for patients with combat–related limb injuries during treatment in frontline hospitals and interhospital transport. Materials and Methods. The study included 100 patients with combat–related limb injuries. Treatment without regional anesthesia was performed on 50 patients (Group 1), and treatment with regional anesthesia was performed on another 50 patients (Group 2). Regional blocks were performed using ultrasound guidance. Pain levels (10–point visual analog scale), mean arterial pressure, and heart rate were recorded at four time points: 1st–upon arrival of the patient at the frontline hospital; 2nd – upon completion of the surgical procedure; 3rd – at the start of interhospital transport; 4th – upon completion of interhospital transport. Results. At stage 1, no statistically signifi cant diff erences were found between groups 1 and 2 in terms of pain scores on the visual analog scale, mean arterial pressure, or heart rate (p > 0.05, respectively). In stages 2 and 3, groups 1 and 2 diff ered statistically signifi cantly in terms of VAS scores, mean arterial pressure, and heart rate (p < 0.05, respectively); a consistently low level of pain and stable hemodynamic parameters were observed in the second group. Between stages 3 and 4, an increase in pain levels was observed in group 1, resulting in the development of hypertension and tachycardia; in group 2, pain levels remained consistently low and hemodynamic parameters were stable. At stage 4, a statistically signifi cant diff erence was observed between the 1st and 2nd groups in terms of visual analog scale scores, mean arterial pressure, and heart rate (p < 0.05, respectively). Conclusions. The use of regional analgesic blocks in multimodal pain management regimens for patients with combat–related limb injuries signifi cantly reduces the intensity of pain during treatment in frontline hospitals and during interhospital transport.

Мета. Порівняльний аналіз показників ефективності та безпеки різних видів знеболювання поранених із бойовою травмою кінцівок в умовах лікування у прифронтових шпиталях та міжшпитального транспортування. Матеріали і методи. У дослідження включено 100 поранених із бойовою травмою кінцівок. Лікування без використання реґіонарного знеболювання проведено 50 пораненим (1–ша група), із використанням реґіонарного знеболювання – так само 50 пораненим (2–га група). Регіонарні блокади виконували, застосовуючи ультразвукове сканування. Фіксували оцінку рівня болю (десятибальна візуальна аналогова шкала), а також середній артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень у чотири етапи: 1–й – на момент доставки пораненого до прифронтового шпиталю; 2–й – по закінченні оперативного втручання; 3–й – на початку міжшпитального транспортування; 4–й – по закінченні міжшпитального транспортування. Результати. На 1–му етапі між 1–ю та 2–ю групами не виявлено статистично значущої різниці між оцінкою болю за візуальною аналоговою шкалою, величинами середнього артеріального тиску та частоти серцевих скорочень (p > 0,05 відповідно). На 2–му та 3–му етапах 1–ша та 2–га групи статистично значущо різнилися за значеннями оцінки за візуальною аналоговою шкалою, середнього артеріального тиску та частоти серцевих скорочень (p < 0,05 відповідно); спостерігали стабільно низький рівень болю та стабільність показників гемодинаміки у 2–й групі. Між 3–м та 4–м етапами у 1–й групі виявлено підвищення рівня болю, внаслідок чого розвивались гіпертензія та тахікардія; у 2–й групі були стабільно низький рівень болю та стабільні показники гемодинаміки. На 4–му етапі у 1–й та 2–й групі виявлено статистично значущу різницю між значеннями оцінки за візуальною аналоговою шкалою, середнього артеріального тиску та частоти сер-цевих скорочень (p < 0,05 відповідно). Висновки. Використання регіонарних аналгетичних блокад у схемах мультимодального знеболювання поранених із бойовою травмою кінцівок достовірно зменшує рівень інтенсивності больового синдрому в умовах лікування у прифронтових шпиталях та міжшпитального транспортування.