Не заманити калачем: до символіки калача у слов’янській фразеології

Abstract

У статті із залученням багатого мовного матеріалу досліджено слов’янські фразеологізми, що віддзеркалюють символіку калача. Описано потужну культурну символіку калача як архаїчного культурного символу, виразно представленого у слов’янській фразеології. Автор доходить висновку, що сакральна символіка калача, закріплена переважно регіональною фразеологією, його апотропейні та продукувальні функції, винятково важлива роль у хрестильній та весільній обрядності має глибинне міфологічне підґрунтя і співвіднесена з культом сонця – давнім сакральним символом, джерелом життєдайної сили, величності і щастя, кругла форма якого закодована в таких усталених у народній культурі символах, як калач, коровай, вінок, обручка та інших. Саме тому в слов’янській фразеології калач постає символом достатку, добробуту, щасливої долі. Функціональна роль калача, його онтологічні властивості осмислені у слов’янській фразеології в межах семіотичних опозицій та висвітлюють різноманітні сторони людської особистості, життєвого досвіду тощо. Калач постає в центрі низки усталених у культурі прескрипцій. Яскраве і багатоаспектне представлення калача у слов’янській фразеології, насамперед російській, українській, болгарській, свідчить про виняткову культурну навантаженість цього терміна, виводячи його в розряд потужних культурних символів. У процесі дослідження залучено багатий фразеологічний матеріал, застосовано методику етнолінгвокультурологічного аналізу, семіотичного аналізу, метод структурно-семантичного моделювання, прийом субституції

The article, drawing on a wealth of linguistic material, explores Slavic phraseological units that reflect the symbolics of kalach. The powerful cultural symbolics of kalach as an archaic cultural symbol, clearly represented in Slavic phraseology, is described. The author concludes that the sacred symbolics of kalach, fixed mainly by regional phraseology, its protective and productive functions, and its exceptionally important role in baptismal and wedding rituals, has a deep mythodological basis and is assosiated with the cult of the sun – an ancient sacred symbol, a source of life-given force, sublimity and happiness, the round shape of wich is encoded in such symbols established in folk culture as the kalach, korovay, vinok, wedding ring and others. That is why in Slavic phraseology, the kalach appears as a symbol of abundance, well-being and good fortune. The functional role of kalach, its ontological properties are understood in Slavic phraseology within the framework of semiotic oppositions and highlight various aspects of the human personality, life experience, etc. Kalach appears in the center of a number of prescriptions established in culture. The vivid and multifaceted representation of kalach in Slavic phraseology, primarily Russian, Ukrainian and Bulgarian, indicates the exceptional cultural load of this term, placing it in the category of powerful cultural symbols. In the process of research, a rich phraseological material was involved, the methodology of ethnolinguistic and cultural analysis, semiotic analysis, the method of structural and semantic modeling and the substitution technique were applied.