Найближчі й віддалені результати хірургічного лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи та оцінка їх якості життя

Abstract

Мета роботи: вивчити найближчі та віддалені результати хірургічного лікування пацієнтів із синдромом діабетичної стопи та оцінити їх якість життя. Матеріали і методи. У хірургічному відділені лікарні Святої Катерини та клініці хірургії Одеського національного медичного університету проліковано у період з 2020 р. до 2025 р. 195 хворих із синдромом діабетичної стопи (СДС). Враховували перевагу тієї чи іншої форми патології за видами: ішемічна форма – 54 (27,7 %) пацієнти, нейропатична – 72 (36,9 %) хворих і нейроішемічна (змішана) – 69 (35,4 %) пацієнтів. Результати. Було розроблено схему вибору методу операційного втручання у геронтологічних хворих із діабетичною ангіопатією залежно від рівня ураження магістральних артерій нижніх кінцівок, стадії ішемії кінцівки та тяжкості супутньої патології і методики визначення якості життя у даної категорії пацієнтів. Доведено, що після реконструктивних операцій результати якості життя значно кращі, ніж після консервативної терапії та ампутацій. Зниження рівня ампутацій у пацієнтів із діабетичною ангіопатією та критичною ішемією внаслідок реконструктивних операцій покращує якість життя. Висновки. Віддалені результати комплексного лікування гнійно-некротичних ускладнень СДС стають сприятливими, коли хірургічна обробка завершиться загоєнням на кшталт первинного натягу, настає компенсація ішемії, глікемії, стабілізація полінейропатії та пом'якшуються умови виразковоутворення. Виконання цих умов залежить від якості спеціалізованого хірургічного та міждисциплінарного лікування.

The aim of the work: to reveal the immediate and long-term results of surgical treatment of diabetic foot syndrome with the quality of life assessment. Materials and Methods. In the surgical department of St. Catherine's Hospital and ONMedU surgery clinic, 195 patients with DS syndrome were under treatment from 2020 till 2025. There was encountered the predominance of ischemic form – 54 (27.7 %) patients; neuropathic form – 72 (36.9 %) patients; and neuroischemic (mixed) form – 69 (35.4 %) patients pathology by type. Results. A scheme for choosing the method of surgical intervention in gerontological patients with diabetic angiopathy was based on the level of injury to the main arteries of the lower extremities, the stage of limb ischemia and the severity of concomitant pathology and a method for determining the quality of life for such category of patients. We have proved that as the result of reconstructive operations, the quality of life has increased significantly better than after conservative therapy and amputations. Reducing the level of amputations among patients with diabetic angiopathy and critical ischemia as the result of reconstructive surgery improves the quality of life drastically. Conclusions. Long-term results of complex treatment of purulent-necrotic complications of VDS become preferable when surgical treatment is implemented using primary tension healing, ischemia compensation; stabilization of polyneuropathy, glycemia and conditions of ulceration are alleviated. Following these conditions affects the quality of specialized surgical and interdisciplinary treatment.