Мета дослідження – оцінити клінічну прогностичну значущість та метаболічну асоціацію рівня вісфатину в жінок із патологією ендометрія на тлі ожиріння порівняно з жінками з нормальним індексом маси тіла (ІМТ).Матеріали та методи. На базі Багатопрофільного медичного центру Одеського національного медичного університету було обстежено 103 пацієнтки, яких було розподілено на такі групи: Іа – жінки з гіперплазією ендометрія без атипії (n=39), Іб – пацієнтки з атиповою гіперплазією/EIN (n=9), ІІ – жінки з раком ендометрія (n=25), ІІІ – пацієнтки із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) (n=16) та ІV – здорові жінки (n=14). Діагноз верифікували за результатами гістологічного дослідження біоптатів ендометрія та макропрепаратів. Проводили антропометричне обстеження з визначенням індексу маси тіла відповідно до критеріїв ВООЗ. Рівень вісфатину в сироватці крові визначали методом імуноферментного аналізу. Інсулінорезистентність оцінювали за індексом HOMA-IR. Додатково аналізували наявність коморбідної патології (цукровий діабет, серцево-судинні захворювання) з метою оцінки її зв’язку з рівнем вісфатину та морфофункціональними змінами ендометрія. Результати дослідження та їх обговорення. Маса тіла та ІМТ у клінічних групах перевищували контроль, із тенденцією до ожиріння. Рівень вісфатину мав високу варіабельність без чітких міжгрупових відмінностей, однак зростав зі ступенем ожиріння при гіперплазії ендометрія (p=0,028). Найвищий індекс HOMA зафіксовано у групі ІІІ, що свідчить про виражену інсулінорезистентність. Виявлено достовірний зв’язок між підвищеним вісфатином і цукровим діабетом (p=0,003), а також тенденцію до зростання ризику гіпертензії при ожирінні. Результати підтверджують роль метаболічних порушень у патології ендометрія та значення вісфатину (NAMPT) як маркера, пов’язаного з ожирінням і метаболічним дисбалансом.Висновки. Патологія ендометрія асоціюється з ожирінням та інсулінорезистентністю як ключовими метаболічними порушеннями. Рівень вісфатину характеризується значною варіабельністю та демонструє тенденцію до зростання зі збільшенням ступеня ожиріння, зокрема при гіперпластичних процесах. Встановлено його достовірний зв’язок із наявністю цукрового діабету. Отримані дані дозволяють розглядати вісфатин як потенційний біомаркер метаболічно-асоційованих гіперпластичних змін ендометрія.
The aim of the study – to evaluate the prognostic significance and metabolic association of visfatin levels in women with endometrial pathology associated with obesity compared to women with normal body mass index (BMI).Materials and Methods. A total of 103 patients were examined at the Multidisciplinary Medical Center of Odesa National Medical University. The participants were divided into the following groups: Іа – women with endometrial hyperplasia without atypia (n=39), Іb – atypical hyperplasia/EIN (n=9), ІІ – endometrial cancer (n=25), ІІІ – patients with polycystic ovary syndrome (PCOS) (n=16), and ІV – healthy women (n=14). The diagnosis was verified by histological examination of endometrial biopsy specimens and surgical materials.Anthropometric assessment with BMI calculation was performed according to WHO criteria. Serum visfatin levels were mea-sured using enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA). Insulin resistance was assessed using the HOMA-IR index. Additionally, comorbidities (diabetes mellitus and cardiovascular diseases) were analyzed to evaluate their association with visfatin levels and morphofunctional changes of the endometrium.Results and Discussion. Body weight and BMI in clinical groups exceeded those in the control group, showing a tendency toward obesity. Visfatin levels demonstrated high variability without clear intergroup differences; however, they increased with the degree of obesity in patients with endometrial hyperplasia (p=0.028). The highest HOMA-IR values were observed in the PCOS group, indicating pronounced insulin resistance. A significant association was found between elevated visfatin levels and diabetes mellitus (p=0.003), along with a trend toward increased hypertension risk in obese patients. These findings confirm the role of metabolic disturbances in endometrial pathology and highlight visfatin (NAMPT) as a marker associated with obesity and metabolic imbalance.Conclusions. Endometrial pathology is associated with obesity and insulin resistance as key metabolic factors. Visfatin levels show considerable variability but tend to increase with higher degrees of obesity, particularly in hyperplastic processes. A significant association with diabetes mellitus was established. These results suggest that visfatin may be considered a potential biomarker of metabolically associated endometrial alterations.
