Abstract:
Антибіотикорезистентність є однією з провідних глобальних загроз системі охорони здоров’я. За даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, зростання частоти полірезистентних штамів суттєво обмежує ефективність стандартної антимікробної терапії. Особливо актуальною є проблема лікування інфекцій при бойових травмах, де висока контамінація ран, емпіричне застосування антибіотиків та циркуляція госпітальних штамів сприяють формуванню стійкості. Резистентність реалізується через продукцію β-лактамаз, карбапенемаз, активацію efflux-помп, зміну мішеней дії та порушення проникності клітинної стінки. Мета роботи. Проаналізувати сучасні фармакологічні підходи до подолання антибіотикорезистентності та окреслити перспективні стратегії
оптимізації антимікробної терапії.