Попри багаточисленні клінічні та експериментальні дослідження проблема лікування червоного плоского
лишаю слизової оболонки порожнини рота все ще залишається актуальною. Вирішення питання лікування та
профілактики переходу однієї форми червоного плоского лишаю в іншу є пріоритетною проблемою системи охорони
здоров’я, оскільки воно має не лише медичний, а й значний економічний аспект: такі пацієнти часто перебувають на
стаціонарному лікуванні. Мета роботи – оцінити ефективність запропонованого лікувально-профілактичного комплексу
у хворих на червоний плоский лишай слизової оболонки порожнини рота. Під нашим спостереженням та лікуванням
перебувало 27 хворих на ерозивно-виразкову форму червоного плоского лишаю: 22 жінки та 5 чоловіків віком від 24 до 74
років. Нами проведено вивчення активності ферментів у ротовій рідині хворих у перший день після виникнення ерозій та
виразок, а також на 14-ту та 30-ту добу. Для лікування червоного плоского лишаю доцільно застосовувати препарати,
які зменшують запальний процес, нормалізують імунологічну реактивність, знижують процеси вільнорадикального
окиснення ліпідів та усувають дисбіоз (у 7,7 раза). Застосування комплексу лікувально-профілактичних засобів сприяло
зниженню процесу перекисного окиснення ліпідів, про що свідчить достовірне зниження вмісту малонового діальдегіду
та підвищення активності антиоксидантного ферменту каталази. Лікування червоного плоского лишаю має бути
комплексним та етіопатогенетичним.
Despite numerous clinical and experimental studies, the problem of treating oral mucosal lichen planus remains
relevant. Addressing the issues of treatment and prevention of the progression of one form of oral lichen planus into another is an
urgent healthcare problem, bearing not only medical but also significant economic importance, since such patients often require
prolonged hospitalization. The aim of our study was to evaluate the effectiveness of the proposed therapeutic and preventive complex in the treatment of patients with oral mucosal lichen planus. Our observations included 27 patients with the erosive-ulcerative
form of lichen planus (22 women and 5 men), aged 24 to 74 years. We assessed the enzymatic activity in oral fluid on the first
day after the onset of erosions and ulcers, as well as on the 14th and 30th days of treatment. In oral lichen planus, it is advisable
to use agents that reduce inflammation, normalize immunological reactivity, decrease free radical lipid peroxidation, and eliminate
dysbiosis (by 7.7 times). The application of the therapeutic and preventive complex contributed to a decrease in lipid peroxidation
processes, as evidenced by a significant reduction in malondialdehyde levels and an increase in the activity of the antioxidant
enzyme catalase. The treatment of oral lichen planus should therefore be comprehensive and etiopathogenetic.
