Abstract:
У статті наведено аналітичний огляд основних методів виявлення ризику недостатності та гіповітамінозу вітаміну D у дітей з позицій їхньої придатності для побудови системи гігієнічного моніторингу. Актуальність теми визначається високою поширеністю зниженого вітамін-D-статусу в дитячій популяції, обмеженою доцільністю суцільного лабораторного скринінгу та потребою у створенні поетапних моделей адресного відбору дітей для біохімічного обстеження. Мета статті: обґрунтування доцільності використання антропометричних, анкетних, харчових і біохімічних методів у виявленні ризику недостатності та гіповітамінозу вітаміну D у дітей та визначення їхнього місця в системі гігієнічного моніторингу. Огляд виконано як структурований аналітичний наративний огляд. Проаналізовано сучасні міжнародні та українські праці, присвячені антропометричним індикаторам ожиріння, соціально-гігієнічним чинникам, оцінці фактичного харчування, лабораторній верифікації 25-гідроксивітаміну D та інтеграції цих блоків у ступеневі моделі скринінгу. Узагальнення літератури показало, що антропометричні показники є доцільним первинним скринінговим інструментом, анкети та харчова оцінка уточнюють поведінкові і нутрієнтні ризики, а лабораторне визначення 25-гідроксивітаміну D має виконувати функцію підтверджувального етапу в групах підвищеного ризику. Найбільш обґрунтованою для дитячої популяції є поетапна модель моніторингу, яка поєднує доступні непрямі показники з адресною біохімічною верифікацією. Отримані результати можуть бути використані як методична основа для побудови регіональних програм гігієнічного моніторингу вітамін-D-статусу у дітей.
