Клініко-морфологічні особливості поєднаних гіперпроліферативних процесів ендо- і міометрія у пацієнток з аномальними матковими кровотечами: дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 22 «Охорона здоров’я» за спеціальністю 222 «Медицина»

Abstract

У дисертаційній роботі на підставі отриманих даних щодо вивчення факторів ризику, клініко-морфологічних особливостей поєднаних гіперпластичних процесів ендо- і міометрія, змін метаболічного профілю пацієнток, приведений алгоритм діагностично-лікувальних заходів в комплексному веденні хворих з поєднаними гіперпроліферативними захворюваннями матки (ГПМ), які ускладнюються аномальними матковими кровотечами. Поєднана патологія ендометрія та міометрія спостерігається у 40–55% жінок пременопаузального віку, при цьому у 40 % жінок з міомою матки, аденоміозом та у 80 % жінок з гіперплазією ендометрія (ГЕ) виникають аномальні маткові кровотечі (АМК). Аномальні маткові кровотечі є однією з основних причин госпіталізації жінок у гінекологічні стаціонари, є показами для 2/3 усіх гістеректомій, які можуть бути причиною додаткових ускладнень. Тому актуальним є пошук ефективних терапевтичних підходів для зменшення частоти оперативних втручань. Частота рецидивів гіперплазії ендометрія та порушень менструальної функції на тлі поєднаної доброякісної гіперпроліферативної патологїі після гормонального лікування залишається досить високою. Враховуючи зростання ризику малігнізації в пременопаузі, питання ранньої діагностики та індивідуалізованого лікування не втрачає своєї актуальності. У клінічній практиці недостатньо уваги приділяється оцінці імуногістохімічних особливостей (фенотипів) поєднаних гіперпроліферативних процесів матки. Це ускладнює вибір оптимального лікування та збільшує ймовірність розвитку ускладнень та рецидивів АМК. В умовах обмеженості доступу до сучасних молекулярно-генетичних технологій при визначенні фенотипу пріоритет надається загальноклінічним методам дослідження, а також застосуванню патоморфологічних та імуногістохімічних (ІГХ) методів in vivo. Однак, оцінка зв’язку різних фенотипів із виникненням АМК та вибір оптимальних лікувальних стратегій досі є нерозв’язаним науковим завданням. Мета дослідження: знизити кількість рецидивів аномальних маткових кровотеч та гіперплазії ендометрія у жінок з поєднаними гіперпроліферативними процесами ендо- і міометрія на підставі вивчення їх клініко-морфологічних особливостей і розробки алгоритму діагностичнолікувальних заходів.

In the dissertation, based on the data obtained on the study of risk factors, clinical and morphological features of combined hyperplastic diseases of the endometrium and myometrium, changes in the metabolic profile of female patients, an algorithm of diagnostic and therapeutic measures in the complex management of patients with combined hyperproliferative diseases of the uterus, which are complicated by abnormal uterine bleeding, is given. The combined pathology of the endometrium and myometrium is observed in 40–55% of premenopausal women, while 40% of women with uterine fibroids, adenomyosis, and 80% of women with endometrial hyperplasia (HE) develop abnormal uterine bleeding (AUB). Abnormal uterine bleeding is one of the main reasons for hospitalization of women in gynecological hospitals, it is the indication for 2/3 of all hysterectomies, which can cause additional complications. Therefore, the search for effective therapeutic approaches to reduce the frequency of surgical interventions is urgent. The frequency of relapses of endometrial hyperplasia and disorders of menstrual function against the background of combined benign hyperproliferative pathology after hormonal treatment remains quite high. Given the increased risk of malignancy in premenopause, the issue of early diagnosis and individualized treatment does not lose its relevance. In clinical practice, insufficient attention is paid to the assessment of immunohistochemical features (phenotypes) of combined hyperproliferative processes of the uterus. This complicates the choice of optimal treatment and increases the likelihood of developing complications and relapses of AUB. In conditions of limited access to modern molecular genetic technologies, when determining the phenotype, priority is given to general clinical research methods, as well as to the application of pathomorphological and immunohistochemical (IHC) methods in vivo. However, the assessment of the connection of different phenotypes with the occurrence of AUB and the selection of optimal treatment strategies is still an unsolved scientific task. The purpose of the study: to reduce the number of recurrences of abnormal uterine bleeding and endometrial hyperplasia in women with combined hyperproliferative processes of the endometrium and myometrium based on the study of their clinical and morphological features and the development of an algorithm for diagnostic and therapeutic measures.