Порівняння віддалених наслідків після моно- та біполярної гістерорезектоскопічної метропластики у пацієнток з неповною внутрішньоматковою перетинкою

Abstract

Найбільш поширеною вродженою аномалією розвитку жіночих статевих органів вважається внутрішньоматкові перетинки (ВП). Головним методом лікування ВП є гістерорезектоскопічна метропластика (ГМ). Розрив матки під час вагітності після ГМ є дуже рідкісним ускладненням, його частота становить приблизно 1–2,7 %. У більшості цих випадків, використання електрохірургії можна розглядати як фактор ризику розриву матки через термічне пошкодження судин міометрія та ослаблення тканини, що може викликати їх глибокий некроз. Мета. Порівняти частоту виникнення розривів матки після різних видів гістероскопічної метропластики.