Breast cancer (BC) remains one of the most common malignant neoplasms worldwide. Mutations in certain genes are the cause of 5.0-10.0 % of all cases of BC, therefore, timely genetic diagnostics can allow for effective prevention, the selection of targeted therapy, and the assessment of the prognosis of the disease.Theaimof the study. Determination of the significance of genetic testing in patients with breast cancer based on the analysis of published research results for choosing their treatment and prevention strategies.Materials and methods. The search and analysis for literary sources was carried out among publications in open databases PubMed/MEDLINE, SCOPUS, WEB of SCIENCE and related to the keywords: breast cancer, genetic research, treatment, prevention.Results. The study highlights the shift from focusing on BRCA1/2 genes to the use of comprehensive multigene panels, as well as the role of genetic diagnostics in selecting personalized treatment and prevention strategies for breast cancer. The interpretation of genetic study results is emphasized, with a focus on the use of tests such as Oncotype DX, MammaPrint, Prosigna, and others, which help predict the benefit of chemotherapy and assess the risk of breast cancer recurrence. The article briefly reviews the latest diagnostic technologies, such as multigene panels and liquid biopsy. Examples of targeted therapies based on BRCA1/2 and other gene mutations are described. Conclusions. Genetic testing in women with breast cancer or with a heavy family history allows to identify risk groups, determining the tactics and strategy of adjuvant treatment, and choosing preventive measures. The use of PARP, HER2, etc. inhibitors when detecting inherited gene mutations in the adjuvant treatment of breast cancer allows for effective personalization of treatment and prevention strategies, improving the prognosis, quality, and life expectancy of patients.
Рак молочної залози (РМЗ) є одним із найпоширеніших злоякісних новоутворень у світі. Причиною 5,0–10,0% усіх випадків РМЗ є мутації деяких генів, тому своєчасна генетична діягностика уможливить здійснювати ефективну профілактику, обирати цільову терапію, оцінювати прогноз захворювання. Мета. На основі аналізу опублікованих результатів досліджень з’ясувати значення генетичних тестувань у пацієнтів із раком молочної залозиз метою обраннястратегії лікування і профілактики. Матеріяли й методи. Пошук і аналіз джерел літератури здійснювали серед публікацій у відкритих базах даних PubMed/MEDLINE, SCOPUS, WEB of SCIENCE за ключовими словами: рак молочної залози, генетичні дослідження, лікування, профілактика. Результати. Висвітлено перехід від зосередження уваги на генах BRCA1/2 до використання комплексних мультигенних панелей, а також роль генетичної діягностики у виборі персоналізованих стратегій лікування і профілактики РМЗ. Наголошено на важливости інтерпретації результатів генетичних досліджень, із акцентом на застосуванні таких тестів, як Oncotype DX, що допомагають передбачити користь від хімієтерапії та оцінити ризик рецидиву РМЗ. Проаналізовано прогнозну цінність застосування опитувальника «Інструмент оцінки ризику раку молочної залози» (Breast Cancer Risk Assessment Tool - BCRAT), який уможливлює оцінити ризик появи інвазивного РМЗ у жінки упродовж наступних п’яти років і до 90 років. Коротко розглянуто новітні діягностичні технології, такі як мультигенні панелі та рідка біопсія. Розглянуто тактику і стратегію лікування і профілактики РМЗ із урахуванням результатів генетичного тестування. Наведено публікації щодо таргетної або цільової індивідуалізованої терапії, якаспрямована на відновлення ДНК у пацієнтів із генними мутаціями, що збільшує ефективність комплексного ад’ювантного лікування онкологічної хвороби. Описано приклади таргетної терапії, заснованої на відновленні ДНК за наявности мутацій генів BRCA1/2 та ін. Підкреслено, що інгібітор PARP Олапариб особливо ефективний для лікування пухлин, що містять патогенні варіянти в BRCA1, BRCA2 та PALB2, оскільки ці гени відіграють основну роль у відновленні ДНК. Констатовано ефективність Алпелісібу в разі мутацій PIK3CA за ER/PR-позитивних варіянтів РМЗ. Наведено публікації щодо ефективности HER2-цільової терапії, включаючи Трастузумаб, Пертузумаб, Тукатиніб, Трастузумаб дерукстекан, для лікування HER2-позитивного або HER2-low РМЗ. Розглянуто роль інгібіторів CDK4/6, таких як Палбоцикліб, Рибоцикліб, Абемацикліб у цільовій терапії пацієнтів з позитивними аналізами на рецептори естрогенів (estrogen receptor - ER) та прогестерону (progesteron receptor - PR), тобто ER/PR-позитивного поширеного раку молочної залози. Обговорено роль цільової імунотерапії Пембролізумабом, який схвалено для тричі негативного метастазного або неоперабельного РМЗ, особливо, якщо він позитивний на ліганд до рецептора PD-L1, який є на поверхні клітин пухлини. Пембролі зумаб також схвалений для лікування хворих із ранньою стадією тричі негативного РМЗ та високим ризиком рецидиву, використовується в поєднанні з хімієтерапією як неоад’ювантна курація перед операцією та самостійно після операції. Проаналізовано профілактичні заходи, такі, як двобічна редукційна мастектомія, двобічна профілактична сальпінгоофоректомія, у жінок, які є носіями патогенних варіянтів BRCA1 або BRCA2, і у жінок зі значною сімейною історією РМЗ. Посилені протоколи спостереження рекомендовано для осіб, у яких виявлено патогенні варіянти, що включає частіші та розширені дослідження молочних залоз, такі, як мамографія та МРТ молочних залоз, починаючи з 30–35 років. Хімієпрофілактика, тобто застосування лікарських засобів, спрямованих на зниження ризику раку, наприклад інгібіторів ароматази, може бути розглянута для пацієнтів із гормоночутливим РМЗ.Висновки. Генетичні тестування у жінок, хворих на рак молочної залози або з обтяженим сімейним анамнезом, уможливлюють виявляти групи ризику, визначати тактику і стратегію ад’ювантного лікування, обирати профілактичні заходи. Застосування інгібіторів PARP, HER2 та інших під час виявлення спадкових мутацій генів у ад’ювантному лікуванні раку молочної залози уможливлює ефективно персоналізувати стратегії лікування та профілактики, поліпшувати прогноз, якість і тривалість життя.