Abstract:
Сучасний соціогуманітарний дискурс позначений відчутним зростанням уваги до проблеми психологічної стійкості особистості в умовах масштабних кризових трансформацій. Реалії повномасштабної війни, соціальної нестабільності, вимушеної міграції та екзистенційної невизначеності актуалізували потребу наукового переосмислення внутрішніх ресурсів адаптації дорослої людини. У цьому контексті феномен резильєнтності розглядається як інтегративна здатність особистості зберігати психічну рівновагу, відновлюватися після травматичних подій і трансформувати кризовий досвід у потенціал для подальшого розвитку. Сучасні теоретичні моделі наголошують на динамічному характері резильєнтності як процесу взаємодії особистісних, соціальних і середовищних ресурсів.
